Грузія була й буде в центрі уваги Європи, а Кремль згадує імперські часи, коли той, хто володів Тбілісі, володів Кавказом, вважає вона.
"Ставки дуже високі: безпека Чорного моря, Південна Азія, а також європейське майбутнє Вірменії. Це набагато глибший процес, аніж просто демократія у Грузії чи її політичний вибір", – цитує грузинську президентку Sova.
За її словами, протестувальники у Грузії вимагають двох речей – повернути їм вільні вибори і європейське майбутнє. Це збігається зі стратегічними інтересами Європи й Америки.
"Грузія чекає на заходи від Брюсселя й Вашингтона, і я сподіваюся, що криза не погіршиться до того, як Брюссель почне діяти", – підсумувала Зурабішвілі.
Контекст
Із 28 листопада у Грузії відбуваються мітинги проти заморожування євроінтеграції країни. Люди вийшли на вулиці після того, як прем'єр Кобахідзе сказав, що Грузія відмовляється від переговорів про вступ у ЄС до 2028 року.
Силовики затримували людей, використовували водомети й газ для розгону акцій протесту, є постраждалі від дій силовиків.
1 грудня Євросоюз засудив насильство проти грузинських мітингувальників і попередив, що відступ від демократії, відмова від євроінтеграції "матимуть прямі наслідки". 16 грудня ЄС розгляне додаткові обмеження для керівного грузинського режиму на засіданні Ради із закордонних справ.
5 грудня санкції проти низки представників грузинської влади ввела Україна.
9 грудня Великобританія повідомила, що зупинить усі програми допомоги уряду Грузії й обмежить оборонну співпрацю і взаємодію із грузинським урядом.
30 листопада США оголосили, що вирішили зупинити механізм стратегічної співпраці з Грузією через антидемократичні дії керівної партії "Грузинська мрія". 10 грудня речник Держдепартаменту Метью Міллер повідомив, що Білий дім готує нові заходи в цьому напрямі.
14 грудня колегія виборників обрала президентом Грузії члена партії "Сила народу", колишнього футболіста й депутата парламенту Грузії Михайла Кавелашвілі. Опозиція не визнає результатів цього голосування.
+2 Київ
