Звинувачення Венедіктової у справі "Роттердам плюс" – спроба НАБУ приховати неефективне розслідування – Офіс генпрокурора

Звинувачення Венедіктової у справі "Роттердам плюс" – спроба НАБУ приховати неефективне розслідування – Офіс генпрокурора В Офісі генпрокурора відкинули звинувачення на адресу Венедіктової
Фото: gp.gov.ua
Під час розслідування кримінального провадження за формулою "Роттердам плюс" питання про необхідність заміни прокурора з боку НАБУ не порушували, підкреслили в Офісі генпрокурора України Ірини Венедіктової.

Звинувачення генпрокурорки Ірини Венедіктової з боку Національного антикорупційного бюро в тому, що вона не замінила прокурора у провадженні у формулі "Роттердам плюс", є спробою НАБУ приховати неефективне досудове розслідування. Про це йдеться в заяві Офісу генпрокурора, опублікованій 3 грудня.

"Протягом слідства жодними особами не висловлювалося сумнівів щодо ефективності [прокурора] та не поставало питання необхідності заміни прокурора у провадженні, у тому числі й у зв’язку з його можливою зацікавленістю в унеможливленні публічного судового розгляду протиправних дій службових осіб Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, і представників групи компаній-бенефіціарів", – підкреслили в офісі.

Однак після того, як прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко вирішив закрити кримінальне провадження, "виникла низка питань щодо ефективності слідства та нагальної потреби в заміні прокурора у провадженні".

У заяві підкреслюють, що 11 листопада Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні заяви детективів НАБУ про відвід прокурора САП у зазначеному провадженні, "а тому відсутні будь-які докази його можливої заангажованості".

"На даний час питання щодо необхідності заміни прокурора у цьому кримінальному провадженні вивчається, та остаточне рішення буде прийнято після повної та всебічної перевірки всіх обставин справи. При цьому наразі вбачається, що НАБУ вчиняються спроби приховати неефективне досудове розслідування, перекладаючи звинувачення на прокурорів САП та Офіс генерального прокурора, водночас намагаючись без наявності необхідних достатніх доказів та їхньої переконливості скерувати кримінальне провадження з обвинувальним актом до суду", – ідеться в заяві.

28 серпня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про закриття справи "Роттердам плюс" у частині, що стосується підозрюваних, через відсутність достовірних і вичерпних доказів завдання збитків. 8 серпня спливав строк проведення розслідування, яке триває три з половиною роки, із березня 2017-го. Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Під час засідання Вищого антикорупційного суду 23 вересня прокурор САП заявив, що жодних доказів скоєння злочину в цій справі протягом трьох із половиною років виявити не вдалося. Суд погодився, що справу потрібно закрити.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада припинила всі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через відсутність складу злочину.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати