44% українців негативно ставляться до перейменування населених пунктів і вулиць, названих на честь комуністичних діячів. Про це свідчить опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, проведене спільно з Київським міжнародним інститутом соціології та опубліковане 16 липня.
29,9% українців схвалюють перейменування, 19,9% – однаково. Ще 6,2% важко дати відповідь на це запитання.
У більшості регіонів України перейменування в межах декомунізації не схвалюють. У центральній частині до нього негативно ставиться 42,2% (позитивно – 28,5%, однаково – 21,3%), на сході – 51,9% (позитивно – 22,5%, однаково – 20%), на півдні – 56,8% (позитивно – 21,5%, однаково – 17,6%). Тільки жителі західної частини України переважно підтримують перейменування – 43,6% (проти – 30,3%, однаково – 20%).
Крім того, здебільшого негативно до перейменування топонімів ставляться люди старшого віку (47% для вікової категорії 60–69 років та 56% для людей віком від 70 років), а серед молоді більше байдужих.
Опитування проводили в період із 17-го до 22 квітня в усіх регіонах України за винятком Криму й окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводили методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитано 2000 осіб, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком від 18 років) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.
9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила пакет законів про декомунізацію, які забороняють радянську символіку й засуджують комуністичний режим. 15 травня їх підписав п'ятий президент України Петро Порошенко, а 21 травня вони набули чинності.