0 Київ
Суддями Апеляційного суду міста Києва, які 13 березня розглядатимуть скаргу адвокатів відстороненого від виконання обов'язків голови Державної фіскальної служби Романа Насірова на обрання запобіжного заходу і призначення розміру застави, є Віктор Глиняний (головуючий), Валерій Лашевич, Денис Масенко, Тетяна Росік та Іван Рибак. Про це повідомляє ініціатива Prosud.
"Як виявилося, ці судді мають немало спільних рис. Це і доволі скромні задекларовані доходи й статки, і ціла низка ухвалених ними раніше сумнівних рішень. Необґрунтоване зменшення суми застави, виконання очевидних вказівок Адміністрації Президента – лише невелика частина "заслуг" кожного з суддів", – написали у Facebook автори розслідування.
За даними розслідувачів, Глиняний вів справи Олександра Єфремова, Геннадія Корбана та Стаса Краснова. Єдиним доходом судді є його зарплата, водночас готівки в нього більше, ніж він отримав за весь рік. На Глиняного за три роки скаржилися 35 разів, переважно через те, що він відмовлявся брати самовідвід.
"Чому сторони так часто вимагають самовідводу судді Глиняного? Тому що син судді ...працює прокурором відділу участі прокурорів у судовому провадженні з перегляду рішень в Апеляційному суді міста Києва. Тобто дуже часто виступає обвинувачем у суді, де працює його батько", – йдеться в тексті.
Суддя Лашевич, в якого основним доходом є зарплата і пенсія, відпустив у листопаді 2016 року під домашній арешт харківського "беркутівця" Бєлова, звинуваченого у вбивствах на Майдані 18 лютого 2014 року щонайменше трьох осіб.
Масенко перебрався до Києва з окупованого Луганська і фігурує в розгляді таких справ, як, наприклад, убивство Олеся Бузини.
Росік у березні відмовилася притягнути до відповідальності колишнього голову "Укртатнафти" Павла Овчаренка, якого підозрюють у розкраданні понад 400 млн грн.
Рибак у 2012 році підтвердив рішення суду першої інстанції, який заарештував Юрія Луценка, сьогоднішнього генерального прокурора України.
Масенко, Росік і Рибак, як і Лашевич та Глиняний, згідно з їхніми деклараціями про доходи, живуть завдяки офіційним виплатам.
Уночі 7 березня Солом'янський районний суд обрав Насірову запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 100 млн грн. Главу ДФС заарештували на 60 днів, до 30 квітня цього року.
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що будуть оскаржувати це рішення і домагатися, щоб сума застави становила 2 млрд грн.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрюють Насірова у зловживанні владою і службовим становищем (ст. 364 Кримінального кодексу), що завдало збитків на суму близько 2 млрд гривень. За даними слідства, на посаді керівника Держфіскальної служби він ухвалював рішення в інтересах депутата Олександра Онищенка, проти якого розслідується справа за підозрою в махінаціях із газом.
Підозру главі ДФС вручили пізно ввечері 2 березня в лікарні "Феофанія". Після того, як правоохоронці зачитали повідомлення, Насірова перевели до кардіологічної реанімації. Лікар заявив, що в чиновника стався інфаркт. Пізніше чиновник спростував цю інформацію. Насіров заявив, що подасть позов до Європейського суду з прав людини.
3 березня Кабінет Міністрів відсторонив Насірова від виконання обов'язків до закінчення розслідування.
