-1 Київ
"Проблема не в тому, що змій стало більше, або вони частіше трапляються на очі, або якось агресивніше поводяться. На мою думку, змії не стали кусати частіше. Цьогоріч ми йдемо до тієї самої кількості укусів, яка була рік назад і раніше. Єдине, що змінилося, – інформацію про всі випадки укусів акуратно збирають і доповідають громадськості", – сказав співрозмовник.
Він вважає, що статистика неточно показує кількість постраждалих.
"За підсумками року зазвичай йдеться про сотні укусів. Це зареєстровані випадки, коли люди звертаються до лікарні. Деякі укушені не звертаються до медиків. Багато залежить від того, як збирається статистика в тому чи іншому регіоні. Наприклад, мало випадків реєструють у якійсь області України. Але відбувається це не тому, що там менше змій або вони рідше кусають. А тому, що в цій галузі так організована робота служби статистики", – зазначив Зіненко.
Він підкреслив, що для дорослої здорової людини укус гадюки не є небезпечним.
"Укус неприємний за відчуттями, але не смертельний. Одужання після укусу відбувається протягом кількох днів, повне відновлення – протягом кількох тижнів. При укусі будь-якої з українських отруйних змій головне – не займатися екстремальним самолікуванням. Можна лише прийняти ліки проти алергії в рекомендованій за інструкцією дозі і якомога спокійніше доправити потерпілого в лікарню", – пояснив герпетолог.
Однак є категорії людей, для яких укус змії може становити серйозну загрозу.
"Укус гадюки небезпечний для дітей до 10 років. Також у групі ризику люди з хронічними захворюваннями та сильною алергією. Алергія – це фактор, який підвищує ризик загалом. Точно так само людина з алергією ризикує померти від укусу бджоли. В отруті змії чужорідний білок, який може спровокувати сильну алергічну реакцію. Точніше, важко сказати, яка людина належить до групи ризику, а яка ні. Якщо її ніколи не кусала гадюка, ми не знаємо напевно, як організм відреагує", – розповів Зіненко.
За його інформацією, на території України живе три види отруйних змій. Карпати, ліси Волинської, Рівненської, Львівської, Житомирської, Чернігівської, Київської, Сумської областей – це територія, де живе гадюка звичайна. У лісостепу – на півночі Одеської області, у Кіровоградській, Черкаській, Полтавській, Харківській областях, на півдні Київської області мешкає гадюка Нікольського. На Лівобережжі та в Криму водиться степова гадюка. Вона може зустрітися людині, якщо місце проживання змії розташоване поруч із населеним пунктом.
"Уся територія країни достатньо густо заселена людьми. Отруйні змії теж майже на всій території зустрічаються. Гадюка звичайна живе в північних областях України та в Карпатах. Але далеко не скрізь. Є райони, де вона зустрічається, і великі території, де її немає. Якщо місто побудоване в місцях, придатних для проживання гадюки, і розташоване по сусідству із лісом, річковою долиною, вона зрідка буде потрапляти в населений пункт. Радіус життєвого простору змії не перевищує двох кілометрів. Вона не може далеко відповзати від свого місця проживання. Але якщо поблизу розташований парк, то вона може опинитися там, де відпочивають люди, граються діти", – пояснив Зіненко.
Фахівець підкреслив, що є райони, де змій більше і де вони зустрічаються досить рідко.
"Я більшу частину часу працюю в Харківській області і можу досить точно сказати, у яких місцях області отруйних змій багато, а де вони досить рідко зустрічаються. В інших областях теж є місця, де змій більше. Наприклад, у Запорізькій і Херсонській областях у районах біля Сиваша зустріти гадюку степову дуже просто. Аналогічно в Запоріжжі, Енергодарі. А ось у Миколаївській або Одеській областях зіткнутися зі степовою гадюкою, випадково наступити на неї – майже як виграти мільйон у лотерею. У більшості місць, де вона жила раніше, тепер її просто немає, вимерла. Навіть у межах однієї області змії поширені нерівномірно. Наприклад, гадюка Нікольського зустрічається на півночі Одеської області в межах двох лісових масивів, а на узбережжі, де відпочивають туристи, її немає", – резюмував біолог.
