0 Київ
Протягом півроку дії закону про обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту кількість імпортованих із Росії книг зменшилася вшестеро. Про це йдеться в релізі прес-служби віце-прем'єр-міністра України В'ячеслава Кириленка, який отримало видання "ГОРДОН".
"Після запровадження дозвільної системи тільки 7700 назв російських книг отримали дозволи на ввезення в Україну, тоді як минулого року в Україну було ввезено приблизно 50 000. У грошовому еквіваленті вартість увезених російських книг навряд чи буде перевищувати $1,5 млн, хоча до початку вторгнення Росії в Україну літератури ввозили більше ніж на $30 млн на рік. Потік пропагандистського мотлоху треба було зупинити", – зазначив міністр.
Він додав, що протягом зазначеного періоду чиновники видали 197 відмов на постачання книг із Росії, 20 із них – через антиукраїнський зміст.
Кириленко вважає, що завдяки введеним обмеженням відкрилися нові можливості для українських видавців.
"Зараз в Україні є величезний попит на український переклад із європейських мов. Видавці друкують літературу в Україні українською мовою, створюють робочі місця, платять податки", – наголосив віце-прем'єр.
За словами чиновника, нелегальних розповсюджувачів будуть штрафувати на 32 тис. грн, або 10 мінімальних зарплат, а у разі повторних випадків порушення закону – на 160 тис., або 50 мінімальних зарплат.
"Тому поширювати контрабандну книжкову продукцію з Росії стане не тільки аморально, але й економічно невигідно", – підсумував Кириленко.
1 січня 2017 року в Україні набув чинності закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту".
Заборона на ввезення такої продукції з території країни-агресора, якою наразі офіційно визнано лише Росію, не поширюється на книги, які перевозять громадяни в ручній поклажі або супроводжувальному багажі, але їхня кількість не повинна перевищувати 10 примірників.
Оцінювати, яка продукція належить до забороненої, довірили "експертній раді центрального органу виконавчої влади". До неї мали увійти представники влади, громадськості, галузевих асоціацій, діячі культури, науки й освіти, а також психологи та медіа-експерти.
