+12 Київ
"Люди під час війни звертаються по медичну допомогу тільки тоді, коли немає куди подітися, тільки у крайніх випадках. Тему профілактики повністю відсунули, ніхто цим не займається. І з копійчаними симптомами ніхто не йде до лікаря. Тому ми маємо і матимемо купу недіагностованих, нелікованих розладів кровообігу, гіпертонічних хвороб, онкологій, виразок шлунка, холециститів. Усе це стрімко накопичуватиметься. Плюс до цього всього, у половини країни депресія або синдром панічних розладів. Масово з людьми ніхто не працює", – пояснив лікар.
За його словами, для дітей особливо важливо якнайшвидше усунути психотравматичний чинник.
"Звісно, якщо можна, потрібно дитину вивезти куди завгодно із цієї травми. Друге: треба травмовану дитину засунути в максимальну кількість нетравмованих дітей. Якщо ви вивезли дитину зі сходу на захід України, якщо за межі України, треба якнайшвидше щоб ваша дитина йшла до місцевих дітей, вивчала місцеву мову, спілкувалася з дітьми нетравмованими, це відволікає, і найголовніше, до чого треба максимально прагнути, – оточити дитину адекватними, непсихованими дорослими", – наголосив Комаровський.
Він вважає, що зараз бракує інформаційної політики, спрямованої на просвітництво населення, медіаресурсів, які створювали б контент для дітей та навчали правил безпеки.
"Щоб там були люди, які навчали б батьків правильних психотерапевтичних методик, як спілкуватися з дітьми, як відповідати на дитячі запитання, як зробити так, щоб дитина не брала до рук сторонніх предметів, як зробити так, щоб дитина в ліс не побігла. Якщо ви їдете машиною по Київській області, де орки були, і дитина захотіла попісяти, то не можна зупинитися, щоб вона пішла пісяти на узбіччя. Тому що вибухне ваша дитина. І цього треба вчити з ранку до ночі. І мудрість була в цьому: хоча б під час війни не з'ясовувати стосунки з людьми, а думати про дітей, які знову нахрін нікому не потрібні", – зазначив співрозмовник.
Бацман розповіла, що часто наштовхується у соцмережах на суперечки українських мам про те, варто вивозити дітей чи не варто.
"Дехто доводить, що вони залишаються у війні, і діти залишатимуться у війні, тому що так правильно. Інші кажуть, що в жодному разі: якщо в тебе є діти, тим паче маленькі діти, перше завдання мами – спробувати захистити, зберегти і вивезти на час війни дитину подалі звідси. Ви що думаєте?" – запитала Бацман.
"Різниця дуже велика між різними містами. Візьмемо Краматорськ. От із Краматорська, який під обстрілами, треба виїжджати з дитиною чи ні? Миколаїв, Харків... Якщо є можливість, якщо ви в районі, який постійно обстрілюють, – звісно, ви просто зобов'язані перед Богом і совістю вивезти звідти дитину. Якщо ж ви перебуваєте, умовно кажучи, у Хацапетівці, яка в центрі України, далеко за лінією фронту, але поряд із вашим будинком є аеродром чи цегельний завод, чи нафтопереробний завод, куди прилетить будь-якої миті, що ви маєте зробити? Змінити місце", – заявив Комаровський.
За його словами, важливо дати людям чіткі інструкції, як визначити ризик.
"Треба сказати людям: "Друзі, ризик визначають так. А – місце вашого проживання: місто, село. Б – близькість до [певних об'єктів]: раз, два, три, чотири, п'ять..." Ну, в Харкові реально, по-моєму, вже жодної школи не залишилося. Якщо ваш будинок розташований поруч зі школою... Вони ж думають тільки про те, що у школі... Там же обов'язково "Азов" має бути. Більше ж там нікого не може бути, на думку цих ідіотів. Тому що треба робити, якщо ваш будинок поряд зі школою? Виїхати. Знову ж таки, питання: куди, на які кошти, які є можливості? Що буде з мужиком, якого ви залишите самого тут", – зазначив лікар.
Він наголосив, що зараз жінки часто жертвують безпекою дитини заради порятунку сім'ї.
"Адже багато жінок вибирають насправді між порятунком дитини і порятунком сім'ї. Вони просто знають, що зараз виїхати за кордон із дитиною – усе, чоловік пропаде сам. А в нас кількість мужиків, які яєчню собі зробити не можуть, величезна. Його ж не можна залишити, воно ж овоч. Воно ж усе, що може, – у "танчики" грати на комп'ютері", – сказав Комаровський.
