Меморіальний центр "Бабин Яр" презентував онлайн-платформу із проєктами, які стануть основою майбутнього музею Голокосту

Меморіальний центр "Бабин Яр" презентував онлайн-платформу із проєктами, які стануть основою майбутнього музею Голокосту Державний проєкт "Бабин Яр" планують ввести в дію 2021 року
Фото пресслужби Меморіального центру "Бабин Яр"

Роботу над науковими, творчими, освітніми та соціальними проєктами Меморіального центру "Бабин Яр" проводять уже протягом дев'яти місяців.

23 вересня Меморіальний центр "Бабин Яр" презентував онлайн-платформу з науковими, творчими, освітніми та соціальними проєктами, які стануть основою майбутнього музею Голокосту. Про це видання "ГОРДОН" повідомила пресслужба Меморіального центру.

Роботу над цими проєктами проводять уже протягом дев'яти місяців.

"Я вірю, що настав час, і тепер ми маємо можливість побудувати великий інноваційний музей ХХI століття. Наша мета – перетворити Бабин Яр із місця забуття на місце пам'яті. Упродовж останніх дев'яти місяців ми запустили понад 20 онлайн-проєктів, які стануть основою майбутнього меморіалу. Сьогодні ми презентуємо онлайн-платформу, де всі охочі можуть ознайомитися з результатами роботи нашої команди. Ми працюємо так, ніби музей уже є", – заявив Макс Яковер, генеральний директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Команда Меморіального центру відновлює пам'ять загиблих у Бабиному Яру і створює єдиний список жертв, у якому вже майже 19 тис. імен. Учені меморіалу встановили точні місця перших масштабних розстрілів євреїв наприкінці вересня 1941 року, які були достеменно невідомі. Також вони зібрали тисячі фотографій і артефактів довоєнного часу, Другої світової війни і повоєнних днів, зібрали бібліотеку з 4 тис. книжок, присвячених катастрофам геноциду.

Окрім того, учені створили два науково-дослідні інститути й розпочали збір усієї архівної та історичної інформації про Бабин Яр.

Директор Інституту дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Владислав Гриневич зазначив, що нинішня робота Меморіального центру і майбутній музей базуватимуться виключно на науковому фундаменті.

"Бабин Яр став знаковою точкою не тільки геноциду європейських євреїв, а й політики Радянського Союзу в питанні знищення пам'яті про цю трагедію. Саме тому меморіалу важливо базувати діяльність на історичній спадкоємності й фундаментальному історичному підході. Від початку 2017 року працює незалежна наукова рада Меморіального центру, розроблено базовий історичний наратив, який пройшов міжнародне рецензування, створено два науково-дослідні інститути", – сказав Гриневич.

Під час презентації художній керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Ілля Хржановський заявив, що важливо донести історію цієї трагедії до майбутніх поколінь.

"Трагедія, що сталася в Бабиному Яру 79 років тому, не має стати предметом формальної поваги. Меморіальний центр стане мало не останнім музеєм Голокосту, створеним за життя тих, хто його пережив. Нам важливо донести історію цієї трагедії до майбутніх поколінь так, щоб пам'ять про неї збереглася навіки", – підкреслив Хржановський.

Під час Другої світової війни гітлерівські війська використовували урочище Бабин Яр у північно-західній частині Києва як місце масових розстрілів мирного населення, більшу частину якого становили євреї. 29 вересня 1941 року за наказом окупаційної адміністрації все єврейське населення зобов'язали з'явитися до Бабиного Яру, де до 30 вересня розстріляли понад 33 тис. людей. За різними оцінками, там убили від 70 до 200 тис. людей.

2016 року в Україні майже одночасно стартували два проєкти: державний український проєкт меморіалізації Бабиного Яру й ініціатива російських бізнесменів єврейського походження, які готові вкласти у створення музею в Бабиному Яру $100 млн, повідомляло LB.ua.

22 червня 2020 року міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко заявив, що державний проєкт "Бабин Яр" введуть у дію 2021 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати