+3 Київ
"Приблизно 14% (1500–1700) закладів освіти працюють у форматі дистанційному. Є території, де навіть за наявності умов працювати дуже небезпечно. Де близькість до лінії фронту не дозволить навіть будувати укриття. Але треба чесно визнати: навіть ті школи, які відновили очне навчання, – не всюди вони мають своє укриття, і не всюди умови хороші", – сказала вона.
Заступниця міністра зазначила, що донори допомагають робити ремонти й оснащувати школи, де вже забезпечили "базову потребу в безпеці".
"Держава інвестує великі гроші в будівництво повноцінних протирадіаційних укриттів, у яких можна вчитися. Не пересиджувати повітряну тривогу, а саме вчитися. І це стратегічний пріоритет. Так, ці сховища дорогі. Це інвестиція, яка в розрахунку на одну дитину може коштувати 150 тис. грн. Але без цього величезна кількість дітей ще невідомо скільки не матиме жодних умов для виходу на очні заняття", – наголосила Кузьмичова.
За її словами, "уже давно доведений факт, що дистанційна освіта в порівнянні з очною програє не тільки по знаннях і навичках, а й по психоемоційних особливостях розвитку учня".
"Як би чудово і навіть ідеально не викладали дітям дистанційно – це гірше, ніж дитина б ходила до школи й училася разом з однолітками. Саме тому ми реалізуємо політику "Школа офлайн". Її ціллю є повернення за парти 300 тис. учнів. Політика, яка складається з декількох компонентів. Основне – це інфраструктура, будівництво повноцінних укриттів або споруд подвійного призначення. Також ми стимулюємо дітей і батьків виходити на очну освіту в умовно безпечних регіонах", – пояснила Кузьмичова.
Вона навела приклад, коли умовна сім'я переїхала з Маріуполя Донецької області до Львова, а дитина замість того, щоб ходити до львівської школи, третій рік навчається дистанційно.
"Місця у львівських школах є, там майже всі заклади відновили роботу очно. Можна йти вчитися, але цього не відбувається", – сказала заступниця міністра.
