"Далеко не всі. Я помітила, що успішні воїни, ті, хто пройшов достойно свій шлях, гострим ПТСР точно не страждають. Тобто це такі, м'якші форми, але із часом це може мінятися. Це дуже індивідуальні речі. Багато залежить від кожної окремої особистості", – сказала вона.
Відповідаючи на запитання, чи звертаються з фронту до психолога, парамедикиня зазначила, що військові "дуже горді" й не люблять, коли їм допомагають.
"Я по собі знаю, що я ніколи не попрошу прямо: "Допоможіть мені". Але якщо пропонують допомогу, то я зголошуюся. Не в усіх я приймаю допомогу, не від кожної особи, але іноді це дуже вчасно. Важливо, аби наше суспільство змінило загалом своє ставлення до психологічних проблем, до ПТСР. Звертатися до психолога – абсолютно нормально. Але я гадаю, що в майбутньому в нас будуть проблеми через нестачу кваліфікованих психологів", – пояснила Тайра.
Вона вважає, що в Україні "має бути найкраща школа психологів критичних станів і посттравматичних наслідків".
"Ті, хто на фронті, – у них ПТСР наразі немає. Це інший стан. Це називається переважно "бойовий стрес". І там корекція мінімальна потрібна, бо наша природа така, що людина справляється із цим під час бойових дій у надзвичайних ситуаціях. Але далі [коли ці люди повертатимуться до нормального життя] – можливі різні наслідки", – сказала Тайра.
Парамедикиня наголосила, що одна з основних ознак ПТСР – загострене почуття справедливості.