За її словами, у колонії є клас, обладнаний комп'ютерами та інтернетом. Жінка працює помічницею міністра в патронатній службі.
Згідно з трудовим договором, в обов'язки засудженої входить надання пропозицій щодо оптимізації роботи в деяких підрозділах міністерства, але оскільки минуло лише три тижні після працевлаштування, цієї функції вона не виконує, розповіла посадовиця.
"У неї ставка помічника. Це 9 тис. грн. Але насправді, оскільки заробітна плата нараховується пропорційно відпрацьованому часу, і на тиждень виходить всього дві години, у місяць це становить 280–290 гривень. Ми ще не виплатили їй за повний місяць, тому що він ще не закритий. Поки що це 300 грн. Якщо ми будемо доповнювати функціонал і розширювати кількість годин цієї роботи, це призведе до відповідного збільшення цієї пропорції, і буде більша зарплата", – уточнила Висоцька.
Ув'язнена отримує на електронну пошту матеріали та документи, які вона має проаналізувати, систематизувати та ввести у спеціальну таблицю.
"Звіт надсилає в патронатну службу. Цей звіт стосується виконання завдань, функцій різних підрозділів міністерства, у тому числі апарату наших міжрегіональних управлінь", – розповіла Висоцька.
Вона також розповіла, що у процесі пошуку кандидатури Мін'юст враховував рекомендації адміністрації колонії, де відбувають покарання довічно засуджені жінки.
Зараз вакансій у міністерстві немає, нових призначень засуджених не планують. Робота Мін'юсту полягає в пошуку роботодавця для людей, які перебувають у місцях позбавлення волі, зазначила Висоцька.
Про готовність брати на роботу засуджених до довічного ув'язнення Малюська говорив у квітні 2020 року. Він тоді зазначав, що "величезна кількість "довічних" – украй стримані, розумні, інтелігентні, начитані люди".
У жовтні 2020 року Малюська наводив дані, що в Україні в місцях позбавлення волі перебуває понад 1,5 тис. засуджених на довічні строки, водночас утримання кожного з них обходиться щомісяця не менше ніж у 10 тис. грн.
