"Судячи з пресрелізу генпрокуратури країни-агресора та їхнього ж МЗС, Росія сплутала ЄСПЛ із шоу на російському телебаченні – у заяві до суду виклали всі міфи російської пропаганди. Зовсім безглуздим такий вчинок не назвеш – у них з'явиться додатковий медіамайданчик для промивання мізків і медіапривід. Але з юридичної точки зору їх очікує неминуча поразка", – написав Малюська.
Зі свого боку заступник міністра юстиції України – уповноважений із питань Європейського суду з прав людини в Міністерстві юстиції України Іван Ліщина назвав скаргу "блискучою перемогою російської юридичної думки над здоровим глуздом".
Він підкреслив, що в повідомленні Генпрокуратури РФ немає посилань на статті Конвенції або протоколів, які, на думку РФ, порушила Україна.
"І я не впевнений, що сам, без підказки від досвідчених працівників прокуратури РФ, можу вгадати, чиї і які саме конвенційні права були порушені блокуванням Північно-Кримського каналу або "виштовхуванням російської мови із суспільної сфери", "нападами на дипломатичні представництва" або "відмовою у правовій допомозі слідчим органам" (про всяк випадок: ані дипломатичні представництва, ані слідчі органи не мають прав, передбачених Конвенцією)", – зауважив Ліщина.
Окремо, за словами Ліщини, виникає питання, у який спосіб РФ збирається пояснювати виконання формальних вимог, зокрема шестимісячного строку подавання заяви, наприклад за скаргами щодо МН17 або подій на Майдані та в Будинку Профспілок в Одесі, які сталися 2014 року. Він зазначив, що Росія щодо заяв, поданих Україною, багаторазово наполягала на виконанні цієї вимоги.
Крім того, він додав, що викликає питання "фальстарт в оприлюдненні інформації щодо нової заяви" – на сайті ЄСПЛ інформації про нову міждержавну заяву поки немає, але Генпрокуратура РФ уже відзвітувала про її подання.