Берман на початку 1930-х років влаштувався на роботу у Станиці Луганській (зараз Луганська область), "звідки вів активну переписку з родичами і друзями, описуючи навколишню дійсність – Голодомор 1932–1933 років".
Британець потрапив до СРСР на запрошення радянської влади як фахівець, який умів працювати з технікою, закупленою за кордоном після того, як у 1928 році розпочали форсовану індустріалізацію.
"Джеррі Берман – інженер містобудування та залізничного сполучення. У 1932–1933 роках він побував у Москві, Луганську та Харкові, але більшість часу провів у Станиці Луганській. Навколишню дійсність він описував у листах до братів, сестри і друга в ПАР, США і Великобританії", – розповіли в музеї.
У своїх листах британський фахівець велику увагу "приділяє плачевному стану робітників: картковій системі забезпечення продуктами, несправедливості в їхньому розподілі і постійній нестачі карток, дорожнечі продуктів та бідності зарплат, що змушувало сім'ї робітників голодувати".
Сам Берман був серед тих, кого прирівнювали до партійної номенклатури, він перебував у кращому становищі через доступ до власних магазинів і столових з обмеженим доступом.
У музеї процитували деякі з листів британського інженера про той період радянської дійсності.
"Небажано носити із собою хліб у кількості більшій за одноденний раціон. Цілий буханець хліба, який ви можете отримати, можливо, на кілька днів, спричинить таку подію, що всі перехожі будуть зупинятися і дивитися на вас. Це чорний хліб. Я можу сказати, що моє життя опинилося б у великій небезпеці, якби помітили, що я володію лише однією скибочкою білого хліба. Такого тут не бачили з 1928 року. Тут, де вирощують пшеницю!" – писав, зокрема, Берман.
Він також повідомляв: "Працюємо тільки за хліб".
У музеї Голодомору розповіли, що підшивку з листами Бермана знайшла на горищі внучка одного з адресатів британського інженера, його друга Меєра Фортеса. У 2021 році Алісон Маршал передала листа українському музею.
"Ці листи є унікальним свідченням і важливим джерелом інформації про 1930-ті в Україні і безпосередньо про умови життя робітників під час Голодомору. Уже зовсім незабаром у відвідувачів музею буде можливість побачити ці листи у Залі пам'яті, яку відкриють на початку вересня", – розповіли виданню "ГОРДОН".