"До 2002 року в мене виникло відчуття вичерпаності ринку. Ми бурхливо розвивали телевізійний канал. [...] "1+1" розвивався досить бурхливо, і в ті часи в Україні... Сьогоднішній день ми не обговорюємо, під час війни, але й до війни були, як правило, неприбутковими. Вони функціонували як компанії, які були частиною великих холдингів, корпорацій, фінансово-промислових груп. [...] А нам було потрібно, щоб "1+1" був бізнесом", – сказав Роднянський.
Телепродюсер наголосив, що "1+1" був "досить прибутковим".
"На той момент ми хотіли розширюватися. І ми почали робити програми десь наприкінці 90-х, які дуже легко завойовували аудиторію не лише в Україні, а й у Росії. Їх купували. Вони йшли на каналах, передусім, незалежних у Росії [...] СТС – американський канал – купував у нас програми. І стало зрозуміло, що ми можемо бути конкурентоспроможними. І виникла ідея розширитися на Росію. У мене була нахабна ідея купити російський канал і спробувати завоювати там аудиторію, а виробляти все на "1+1" із Києва", – пояснив він.
За словами Роднянського, у його каналу "була дуже сильна виробнича команда, багато талановитих людей, і можна було залучати ще більше, і в підсумку виникла історія із СТС, який був зацікавлений у тому, щоб розпочати бурхливий розвиток".
"Акціонери СТС були зацікавлені насамперед у менеджменті, здатному привести компанію до успіху в момент початку бурхливого зростання ринку. Тому що в Росії починалося бурхливе зростання. А я був зацікавлений у поєднанні ресурсів. І ми дуже вдало говорили. У якийсь момент усе йшло рівно. До візиту мого партнера по американській компанії Рональда Лаудера до Москви. І він подивився на СТС. Канал мав дуже непрезентабельний, дуже скромний вигляд... Невелика компанія, невеликий офіс, найжорстокіший контроль над витратами... І він мене запитав: "Навіщо ти хочеш, щоб ми купили таку дешеву компанію?" Я кажу: "Бо вона буде дуже дорогою. Це точно. Вона вистрілить". Він сказав: "Не хочу". Він, мабуть, не хотів у Росію. Йому пропонували частку в [російському] НТВ. Він відмовився. Ну, а мені було пізно зіскакувати, і я вирішив змінити життя. Було цікаво спробувати займатися обсягом виробництва значно більшим. Тому що в Києві, як я сказав, можливостей було небагато", – зазначив він.
Роднянський підкреслив, що тоді йому було "рівно 40 років" і він "ухвалив рішення".
"Перші роки все було чудово, тому що успіхи СТС, найуспішніші серіали, яких було багато, тому що в нас пішло діло неймовірно швидко. [Серіали] "Няня", "Не родись вродливою", "Бідна Настя". Це все вдало йшло на "1+1" і вигравало конкуренцію в Україні. І ми робили проєкти, телевізійні шоу в Україні й показували на СТС, а серіали, які робили в Росії, показували на "1+1". Зробили кількох ведучих з України популярними там. І навпаки", – пояснив він.
Телепродюсер звернув увагу, що український актор Андрій Данилко (сценічний псевдонім Вєрка Сердючка) став мегазіркою завдяки "СВ-шоу".
Роднянський: 24 лютого син зателефонував із Києва: "Тату, почалося". І дав мені послухати вибухи. Я зрозумів, що життя завершено таким, яким воно було. Читайте повну версію інтерв'ю