+1 Київ
31 травня 2022 року, вівторок
Набрали ємності питною водою, а вона в нас відмінної якості. Їдемо додому. Пости №4 і №3 минаємо без пригод. На посту №2, біля мосту через Дніпро, – знов буряти. Перевірили всю машину, не полінувалися поколупатися у смітті, яке ми завжди вивозимо з дачі. А потім пристібалися до баклажок із водою. "Что это? А что, в Херсоне нет воды?" – "Є, але неналежної якості". Відкрив одну баклажку, понюхав, трохи відпив. Дозволив проїзд. Ми вдома. Одразу при в'їзді в місто повернулася тривога і пропав настрій. Плакати, білборди, техніка, вояки. Домовилися, що при нагоді з'їздимо на дачу ще раз.
Увечері почав перечитувати Павла Загребельного, у мене тритомник. Читання дуже відволікає від поганих думок. Почався обстріл Антонівського мосту, мені добре чути канонаду. Слава богу, це дає надію.
Попередній запис у щоденнику – 30 травня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок
