0 Київ
30 травня 2022 року, понеділок
Три щасливі дні. Рибалив, упіймав карасів і тараньку. Підсмажили карасиків. Посолив тараньку, буде чим поласувати. Навели лад у будиночку і на городі. Вирішили відвідати дідову квартиру в Голій Пристані й купити розсади.
Поїхали чоловічим складом: дід, я та швагер Ігор. На в'їзді до міста – блокпост. Перевірка за стандартом. У Голій Пристані є санаторій із грязелікування, йому понад 100 років. Лікувальні властивості грязі й ропи конкурували з Баден-Баденом. Він колись гримів на весь СРСР, дістати путівку було неможливо. Якби не совок, може, і це містечко процвітало б і з усього світу прибували пацієнти. Але... Тепер санаторій зайнятий рашиками. На алеях – важка техніка, РСЗВ. Побачив три кулеметні гнізда, там постійно знаходяться бойові розрахунки. У корпусах багато особового складу.
Зайшли у квартиру діда, відчувається, що тут давно не живуть. Забрали деякі речі, поїхали на базар. Базар гуде, відчувається провінційність у всьому. Торгівля з лотків, із землі. Монополія на продаж цигарок і спиртного – у ромів. Їх багато, купують золоті вироби, пропонують мотлох. Купили трохи розсади, овочів і повернулися на дачу. Яке щастя – не бачити цих смердючих тварин, їхньої символіки.
Щодо розсади виникає два питання. Перше – овочі не встигнуть дозріти. Друге – а якщо дачі займуть?
Попередній запис у щоденнику – 27 травня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок
