За даними спецслужби, у підозрюваних замовляли не лише негативні, а й позитивні результати ПЛР-тестів, щоб отримати незаконний лікарняний.
Першу корупційну схему викрили кіберфахівці СБУ. Вони встановили, що один із медичних закладів Києва приймав заявки на ПЛР-тести через анонімний Telegram-бот. Електронні версії результатів розміщували на підробленому сайті цієї установи.
"Вебресурс використовувався для імітування справжності підробки: згенерований QR-код на кожній фіктивній довідці містив посилання на її електронну версію на сайті. Встановлено, що тести генерувалися автоматично за допомогою спеціально розробленого зловмисником програмного забезпечення", – ідеться у повідомленні.
За оперативними даними, схему організував житель столиці у травні цього року. Підробленими документами скористалося понад 9 тис. осіб, зокрема державні службовці, посадовці комунальних підприємств та працівники медичних установ.
Відкрито кримінальне провадження за ст. 361 (несанкціоноване втручання у роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж або мереж електрозв'язку) та ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання – позбавлення волі строком до шести років.
Вебресурси та Telegram-бот підозрюваного заблоковано. Правоохоронці встановлюють усіх "клієнтів" протиправного сервісу.
Друга схема, викрита у Київській області, полягала у підробленні COVID-сертифікатів із подальшим внесенням інформації до реєстру eHealth та застосунку "Дія".
"За кожну псевдовакцинацію ділки отримували грошову винагороду у розмірі 4 тис. грн. Досудовим розслідуванням встановлено, що працівники столичного медичного закладу отримували замовлення через посередника, який два місяці тому створив Telegram-канал для їх прийому", – зазначили у СБУ.
За оперативними даними, фігуранти внесли до реєстру понад 100 осіб із фальшивими сертифікатами.
Затриманих повідомили про підозру за ч. 3 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут або використання підроблених документів, печаток, штампів) та ч. 3 ст. 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї). Максимальне покарання – шість років позбавлення волі.