У Нацполіції заявили, що через зміни у КПК суди в окремих випадках видають дозволи на захоронення більш ніж через чотири доби

У Нацполіції заявили, що через зміни у КПК суди в окремих випадках видають дозволи на захоронення більш ніж через чотири доби Невгад: У нас за ці 10 днів зафіксовано 7782 факти смерті громадян. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 1949 фактів
Фото: npu.gov.ua

У судах із кожним днем зростатиме кількість клопотань про видавання тіл померлих для поховання, заявив заступник голови Нацполіції Віталій Невгад.

Через внесені до Кримінального процесуального кодексу (КПК) зміни суди в окремих випадках дозволяють видати тіло для поховання більш ніж через чотири доби після одержання відповідного клопотання або й більше, сказав заступник голови Національної поліції Віталій Невгад під час селекторної наради 27 березня, повідомляє прес-служба відомства.

Він розповів, що в Головному слідчому управлінні Нацполіції створили робочу групу, яка щоденно аналізує роботу слідчих підрозділів. Аналіз засвідчив, що протягом 10 днів українські суди розглянули приблизно 60% направлених слідчими клопотань про проведення експертиз.

"У нас за ці 10 днів зафіксовано 7782 факти смерті громадян. Слідчими розглянуто 5849 фактів. Тобто це не є проблематикою. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 1949 фактів. І саме тут маємо певні складнощі", – підкреслив Невгад.

Він розповів, що в 1925 із 1949 випадків призначено експертизи. За словами Невгада, 794 дозволи на видання тіл для поховання (41% клопотань) суди видали протягом доби, 753 (39%) – протягом двох діб, 259 (13%) – протягом трьох діб. 120 дозволів (6,5%) видали більш ніж через чотири доби після подання клопотань.

"Це перший момент, коли кількість клопотань у судах із кожним днем зростатиме. Друге – можливість направлення подань у суди у вечірній час або у вихідні дні. Це також поки в деяких регіонах є проблемою", – заявив Невгад.

3 жовтня 2017 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №6232 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексц України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Нардеп від Радикальної партії Андрій Лозовий вніс у документ поправку 109. Вона передбачає внесення змін до ст. 219 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою, строк досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів буде обмежено шістьма місяцями – від моменту встановлення особи підозрюваного до винесення підозри. Зараз максимальна тривалість розслідування становить в особливих випадках 15 років. Його поправка також передбачає, що слідчі повинні подавати клопотання до судів, у межах територіальної юрисдикції яких є орган досудового розслідування як юридична особа.

22 листопада президент Петро Порошенко підписав зміни до законодавства.

1 березня 2018 року голова Національної поліції України Сергій Князєв заявив, що Верховна Рада має внести зміни в Кримінальний процесуальний кодекс до 15 березня, інакше роботу правоохоронної системи буде паралізовано.

Він звертав увагу, що за новими нормами слідчі підрозділи поліції втрачають можливість звертатися в місцевий суд для одержання дозволу для проведення обшуку, тимчасового вилучення майна, накладення арешту, обрання запобіжного заходу, призначення експертиз.

15 березня Рада відхилила законопроект, який скасовував дію найбільш спірних положень нової редакції Кримінального процесуального кодексу. Вони набули чинності опівночі 16 березня.

22 березня парламент ухвалив законопроект, яким дозволив слідчим звертатися з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів, про проведення обшуків у місцевий суд, у межах територіальної юрисдикції якого розташовано орган досудового розслідування.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати