У матеріалі The New York Times розказали історію 12-річного Артема з Херсона, який під час війни втратив дім, батька і друзів. Його дитинство обірвалося в перші години вторгнення, коли він уперше побачив смерть і відчув, що таке війна. Тоді йому було лише дев'ять, написали репортери.
"Родині вдалося виїхати, пройшовши фільтрацію. Перед цим вони позбулися всього, що могло видатися проукраїнським: мати сховала техніку, а Артем залишив навіть свої сині іграшки й улюблену книжку українською. Це пережите стало для хлопчика важким випробуванням", – ідеться в матеріалі.
Журналісти розповіли, що участь у "Блогер Кемпі" від Фонду Ріната Ахметова була для Артема шансом повернути віру в безпеку. Він знайшов друзів, відновив сили й дістав психологічну підтримку. Під час арттерапії діти малювали свої страхи й говорили про те, що відчувають у найстрашніші миті. Наприкінці сеансу діти спалили малюнки як символ звільнення від болю минулого.
"Страх. Головний біль. Біль у животі. А коли Shahed летять, я уявляю, як їх збиваю в голові", – сказав Артем.
У "Блогер Кемпі" з дітьми працюють психологи, навчені за програмою "Травма війни". За словами фахівців, діти прибувають на зміну у складному психоемоційному стані, бояться розповідати про те, що вони бачили в окупації, майже не розмовляють.
"Це діти, у яких вкрали дитинство", – сказала психологиня Фонду Людмила Ібрагімова.
За її словами, під час перебування у "Блогер Кемпі" стан дітей помітно покращується.
"Є кілька страхів, із якими я більш-менш упорався. Наприклад, страх перед кошмарами й деякими жахливими речами, які відбуваються в темряві. Стало краще. Раніше я боявся навіть дивитися у дзеркало вночі. Одного разу мені здалося, що я побачив щось, і я дуже злякався. Але зараз мені краще", – каже Артем.