Експерти інституту зазначають, що Булгаков був "затятим українофобом" та "імперцем за світоглядом".
"Письменник, незважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників. Із-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні", – ідеться у висновку.
Експерти зазначили, що зневага Булгакова до України коріниться в тому, що його сім'ю скерували в Київ з Орловської губернії для колоніальної діяльності. Батько, російський богослов, викладач Київської духовної академії, був цензором, займався утисками української культури. Також письменник і його оточення не визнавали існування української мови, зазначили в інституті.
"Булгаков упереджено й виразно негативно ставився до всього українського – українців, їхньої мови, культури, права на власну державу тощо, а його творчість безпосередньо пов'язана із глорифікацією російської імперської політики та неприхованою українофобією", – вважають експерти.
У висновку йдеться, що надання його імені географічним об'єктам, назвам юридичних осіб, об'єктам топонімії, а також встановлення на його честь пам’ятників і пам'ятних знаків в Україні "було втіленням русифікації – складової російської імперської політики, спрямованої на нав'язування використання російської мови, пропагування російської культури як вищих порівняно з іншими національними мовами та культурами, витіснення з ужитку української мови, звуження українського культурного та інформаційного простору".