+3 Київ
Автори зазначають, що помітні зміни в мовній самоідентифікації відбулися між 2012-м і 2016 роком. Головними причинами вони вважають реакцію суспільства на експерименти тодішньої влади в мовній політиці, події Революції гідності, агресію Росії проти України 2014 року й тимчасову окупацію Криму і окремих територій Донецької та Луганської областей.
Також дослідники зазначили, що позитивну динаміку в самоідентифікації фіксують завдяки зміні ставлення до української мови в центрі, на півдні та сході країни.
"Водночас практичний бік справи має дещо інший вигляд: мовна самоідентифікація і мова в побуті – це дві різні площини. Можемо констатувати стале зменшення російськомовного сегменту українців: у 2012 році таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021 року – 26%, а на початку війни – 18%. Натомість "перетік" російськомовних відбувається в сегмент "двомовних" (із 15% до 32%). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома, зросла незначно – із 44% до 48%", – написано в повідомленні "Рейтингу".
Інфографіка: ratinggroup.ua
Дослідники пишуть, що процес переходу на іншу мову спілкування не може бути миттєвим і потребує певної адаптації.
"Сьогодні важливо, що дві третини тих, хто користується двома мовами в побуті, готові найближчим часом перейти виключно українську. Серед російськомовних – таких третина", – зазначили соціологи.
На ставлення до статусу мови значно вплинула війна, сьогодні 83% виступають за те, щоб українська була єдиною державною мовою в Україні, ця думка переважає в усіх макрорегіонах, вікових та мовних групах.
"З іншого боку, за надання державного статусу російській мові до війни виступали майже чверть, а сьогодні – лише 7%. У мирний час за надання статусу державної російській мові традиційно виступали мешканці півдня та сходу. Але навіть у цих регіонах таких була лише третина, а сьогодні їх кількість зменшилася майже вдвічі", – наголосили автори.
Окремо вони зазначили, що ставлення до Росії пов'язане не так із мовою спілкування, як із політичними поглядами та впливом пропаганди. У грудні 2021 року серед двомовних Росію агресором вважало 65%, серед російськомовних – половина, а в сегменті українськомовних кожен десятий мав проросійські погляди.
"Сьогодні більшість (67%) вважають, що ніяких проблем між українськомовними та російськомовними громадянами в Україні не існує. 19% вважають, що мовна проблема існує, але вона не є настільки важливою. Лише 12% вважають, що це питання є загрозою для внутрішньої безпеки. Важливо, що тези про наявність проблеми в мовній сфері є популярними не серед російськомовного населення, а саме в західних регіонах, де українська домінує в усіх сферах. Важливо, що, згідно з попереднім дослідженням, лише 2% українців вважають, що росія прийшла захищати російськомовних громадян України – цей міф українці не прийняли", – написано в повідомленні.
Інфографіка: ratinggroup.ua
Дослідники переконані, що війна лише прискорить процес мовної самоідентифікації українців, а "мовна проблема" та спроби розпочинати дискусії навколо цієї теми не мають підтримки в більшої частини населення.
Дослідження провели 19 березня 2022 року серед населення України віком від 18 років у всіх областях, окрім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю й типом поселення. Вибіркова система: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв'ю за допомогою комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з імовірністю 0,95: не більше ніж 3,1%.
