В Україні недостатньо умов для вивчення української мови. Про це мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив виданню "Цензор.НЕТ" в інтерв'ю, опублікованому 25 січня.
"Перш ніж вимагати від громадян України вільного володіння державною мовою, треба спершу створити необхідне поле. Чому ми маємо низький рівень володіння українською серед випускників Закарпаття, Буковини, моєї рідної Миколаївської області? У першу чергу тому, що ми за роки незалежності вимели велику кількість талановитих учителів української мови та літератури", – сказав він.
Мовний омбудсмен зазначив, що раніше була "зневага до вивчення національної культури".
"Великий відсоток дітей, які не могли скласти ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання. – "ГОРДОН") з української мови, говорить про те, що мова національних меншин у них превалювала. Тому разом із тим, щоб не втрачати зв'язок із громадянами України, які представляють національні меншини та корінні народи і мешкають у місцях компактного проживання, потрібно створити для них найкращі умови вивчення української мови", – пояснив Кремінь.
Він вважає, що в Україні "потребує роботи" питання "лексикографії, словників, перекладів".
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Деякі норми закону набули чинності в січні 2021 року.
У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав у липні 2020-го, що Київ виконав рекомендації комісії, писало агентство "Інтерфакс-Україна".