Дефлімпійська чемпіонка Візір звинуватила тренера і федерацію у вимаганні призових грошей 

Візір стверджує, що віддала майже 1 млн грн призових

За словами Візір, її регулярно примушували віддавати частину зароблених на змаганнях грошей тренеру.

"Як у федерації сказали: "На благодійність", – я сказала що я зможу сама перечислити гроші на благодійність і надати чек. Але мені тоді мій тренер і у федерації сказали, "що якщо я не віддам ці кошти в подальшу кар'єру, я можу її не збудувати і стипендії мені не дадуть, коли я закінчу кар'єру". Гроші віддала. А стипендії так і не отримала", – каже вона.

Також вона опублікувала кілька скріншотів переписки, на яких видно, що про "внески" писали Богодистий і ще один тренер Олександр Буряк.

У коментарі "Суспільному" вона зазначила, що почалися такі "благодійні внески" у 2013 році. Як уточнила спортсменка каналу Bastion, тоді вона заробила 1,2 млн грн, із яких 10% віддала тренеру.

2017-го ситуація повторилася, хоча Візір спершу не хотіла віддавати зароблені гроші. Тоді вона виграла п'ять медалей і отримала за них 4,5 млн грн. У підсумку їй довелося віддати 500 тис. грн.

Вона додала, що гроші або віддавали в руки тренеру, або везли у Спортивну федерацію глухих України і віддавали президенту федерації Леонідові Косицькому. За підрахунками каратистки, загалом вона віддала федерації приблизно 910 тис. грн.

Зі збірної Візір пішла після інциденту на тренуванні. Після цього вона захотіла змінити тренера, і Богодистий подав запит на дискваліфікацію каратистки.

Разом із дефлімпійською чемпіонкою тренувалася також її сестра. Тому про корупцію у спорті вона розповіла лише за два роки, каже каратистка. Раніше мовчала, бо боялася, що це негативно вплине на спортивну кар'єру сестри. Саме зараз Візір заговорила у зв'язку зі скандалом навколо дзюдоїстки Ірини Гусєвої – вона наприкінці березня також звинувачувала тренера у здирстві грошей, отриманих за медаль.

Реакція тренера, федерації та Нацкомітету спорту інвалідів

Богодистий у коментарі "Суспільному" розповів, що гроші, які збирали зі спортсменів, – добровільні внески. Із них фінансують поїздки, проживання й участь у різноманітних змаганнях.

"Ви ж бачите, що ми їздимо на змагання й у Туреччину, і в Єгипет, і в інші країни. Нас місцева федерація не підтримує. На це потрібні гроші. Після того, як ми виграємо на дефлімпіадах, ми плануємо наступний цикл. Це – чотири роки, і нам потрібні гроші, щоб їздити на змагання. А змагань багато. Із фонду ми оплачуємо поїздки, проживання, участь у змаганнях. Навіть набір кімоно – це €600. І хто нам дасть ці гроші? Таке є у багатьох видах спорту", – розповів тренер.

Свій контракт каратистка Візір підписала з полтавським регіональним центром "Інваспорт". Ця організація займається спортсменами з інвалідністю. Керівник "Інваспорту" в Полтавській області Олександр Верещака розповів "Суспільному", що організація фінансує каратистів на змаганнях обласних і всеукраїнських.

"За кордон ми не маємо права фінансувати їх. І якщо це якісь інші змагання, де вони захотіли взяти участь, наприклад, у змаганнях серед здорових спортсменів. Це юридичний момент", – розповів він.

Президент спортивної федерації глухих України Леонід Косицький повідомив, що грошей не брав.

"Ніякі гроші мені не приносили. У неї був конфлікт із тренером, і на виконкомі ми вирішили дати їй випробувальний термін шість місяців, щоб залагодити проблему. Але вона просто поїхала з України в Англію. Що далі сталося, я не знаю. Вона просила стипендію. Але щоб її отримати, треба або розпочати тренерську діяльність, або працювати на громадських засадах десь. Те, що вона пише, – це неправда. Ми зараз збираємо всю інформацію по цій конфліктній ситуації і невдовзі оприлюднимо її", – сказав Косицький.

Президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич "Суспільному" повідомив, що цим питанням займатиметься відповідна комісія.