Мовний скандал в УПЛ. Арбітру, який говорив російською із Шумським, оголосили попередження

Футбольному судді Миколі Кривоносову оголосили попередження через те, що він під час футбольного матчу української Прем'єр-ліги між командами ПФК "Львів" – "Колос" говорив російською.

Про це пресслужба Офісу мовного омбудсмена поінформувала після зустрічі уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня з президентом Української асоціації футболу Андрієм Павелком.

Омбудсмену під час зустрічі передали результати перевірки, яку за фактом інциденту між Кривоносовим і вже колишнім в.о. головного тренера "Львова" Віталієм Шумським провів комітет з етики та чесної гри УАФ.

Шумський у другому таймі гри дістав жовту картку від головного арбітра Віктора Копієвського. За словами тренера, через те, що він запитав четвертого арбітра поєдинку Кривоносова, чому той розмовляє з ним російською. Інцидент стався 20 лютого, під час матчу 15-го туру УПЛ.

"Установлено, що четвертий арбітр матчу дійсно не спілкувався державною мовою відповідно до вимог ст. 34 закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Йому та організаторам змагань комітет виніс попередження і нагадав про необхідність неухильного дотримання вимог ст. 34 мовного закону", – цитує Офіс омбудсмена матеріали з перевірки.

В УПЛ заявили, що "єдиною і безпосередньою" підставою для видавання Шумському жовтої картки був "систематичний вияв незгоди з рішеннями бригади арбітрів матчу, що є порушенням правил гри IFAB".

Матч "Львів" – "Колос" 20 березня завершився перемогою гостей, 0:2. Шумського 1 березня звільнили з посади в.о. тренера клубу за обопільною згодою сторін, повідомляла пресслужба ПФК "Львів".

У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Відповідно до закону, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя.

Із січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта може бути використано іншу мову, прийнятну для обох сторін. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.

Кремінь підкреслював, що, згідно зі ст. 34 закону, у сфері спорту теж потрібно використовувати державну мову.