Затримання українськими військовослужбовцями російського військового Віктора Агєєва, який, найімовірніше, є чинним контрактником 22-ї бригади Головного розвідувального управління Генерального штабу російської армії, – не перший провал колись елітарних спецпризначенців. Про це написав у Facebook російський журналіст Аркадій Бабченко.
Два роки тому в полон через власну необачність потрапили капітан Євген Єрофєєв і сержант Олександр Александров, нагадав він.
У 60-ті роки підготовка військових розвідників зі знанням мови ймовірного противника була надсекретною, за рік випускали одну роту офіцерів спеціального призначення. А зараз у складі ГРУ Генштабу РФ – сім бригад і один полк, зазначив автор.
"Дивізія спецпризначенців! Якщо у вас є дивізія спеціального призначення, це може означати тільки одне – у вас узагалі немає спецпризначенців. Рембо – товар штучний. І дорогий. Дивізій Рембо бути не може. За визначенням", – упевнений Бабченко.
Офіцер спеціального призначення в СРСР котирувався вище, ніж офіцер-десантник, розповів він.
"Мій знайомий, який воював в Афгані саме офіцером спеціального призначення, говорив, що у нього в групі людей з освітою нижчою за середню спеціальну не було. Років десять тому, роблячи інтерв'ю з одним з офіцерів спецпризначення в тамбовській бригаді, я вже думав тільки про те, що він без матюка не може зв'язати двох слів. Про якість строковиків я взагалі мовчу. Яка вже тут мова ймовірного супротивника. Коли я слухав Александрова, ніяк не міг позбутися думки, що це говорить дитина. Інфантилізм", – ідеться у публікації.
"У якийсь період, коли все на фіг розвалювалося, ставку на мізки робити перестали і почали робити ставку на обсяг м'язів. До спецпідрозділів почали набирати звичайних биків, за принципом "що банка більша, то краще". Зараз, дивлячись на фізичну підготовку чергових полонених, та все того ж капітана Єрофєєва, я розумію, що минув і цей період", – продовжив Бабченко.
За його словами, в історіях із полоном спецпризначенців вражають дві речі. Перше – після затримання перелякані розвідники здають українцям усю інформацію про себе і свої підрозділи. Друге – обставини захоплення в полон мають безглуздий вигляд.
"Спочатку одна група спецпризначенців висувається подивитися, чи нема когось у котельні, наштовхується на противника, розсекречується, кидає двох поранених (!), які здають потім із потрухом усе, що знають. То друга група виходить у рейд як на прогулянку, розсекречується відразу на виході і, маючи два кулемети й одного снайпера на чотирьох, заходить просто в засідку і здається. Розвідгрупа (!) загону спеціального (!) призначення Головного (!) розвідувального (!) управління! Диверсанти. Глибинна розвідка. Еліта еліт", – дивується автор.
Спецпризначенців Генштабу дискредитовано, що не дивно для країни, яка перетворюється на фейк, дійшов висновку журналіст.
"Вони починають священну війну проти фашизму за село Лопирівку Луганської області, ведуть її так, як ніби це ще одна Велика Вітчизняна, розвивають таку пропаганду, якій позаздрив би навіть Еренбург у 41-му, будують поліцейську мілітарну державу, вбухують трильйони в армію, захоплюють сусідні країни, починають ще одну війну на другий фронт, відправляють авіаносець до далеких берегів. А потім з'ясовується, що в еліті еліт у них на новій Великій Вітчизняній воюють двадцятирічні інфантили, які лише три місяці як контракт підписали і нічого, крім понтових фотографій із прапором розвідки, не здатні робити", – написав він.
"Вигадана країна, яка воює вигаданими спецпризначенцями на вигаданій війні проти вигаданого фашизму і пишається своєю вигаданою величчю.
Коли-небудь усе це обов'язково впаде", – підсумував Бабченко.
25 червня з'явилося повідомлення, що військовослужбовці Збройних сил України, ліквідували в Луганській області диверсійно-розвідувальну групу противника.
Зокрема, було взято в полон російського контрактника Віктора Агєєва, про що повідомила "Русская служба ВВС" із посиланням на інформацію українських військових. Місцем служби Агєєва називали місто Батайськ Ростовської області, де розквартирована 22-га бригада ГРУ Генштабу РФ.
Мати полоненого, Світлана Агєєва також запевняє, що Віктор з березня 2017 року служив в армії за контрактом.
Міністерство оборони Росії заявило, що Агєєв ніколи не служив за контрактом у збройних силах РФ, а звільнився зі строкової служби у травні 2016 року.