Президент України Володимир Зеленський за допомогою західних партнерів міг організувати на президента Росії Володимира Путіна "динамічний тиск" у питанні звільнення Донбасу ще на нормандському саміті в Парижі 9 грудня 2019 року. Про це в ефірі Obozrevatel TV заявив колишній глава Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін.
"Якби ця команда або сам Зеленський реально хотіли створити тиск на Путіна, що б вони зробили? Вони б на паризькому саміті у присутності [канцлерки Німеччини Ангели] Меркель і [президента Франції Еммануеля] Макрона оголосили про підвищення нашої присутності у групі. Це б створило додатковий тиск? Створило б", – зазначив ексміністр.
Наступним кроком, на думку Клімкіна, необхідно було переконати міжнародних партнерів України, щоб вони тиснули на Росію.
"Потім, розуміючи, чим закінчиться процедура імпічменту, намагалися б втягнути в цю гру [президента США Дональда] Трампа. Потім намагалися б говорити про те, що тимчасово переміщені особи, які мали залишити Донбас унаслідок війни, до того долучаються. Можна було створити динамічний тиск на Путіна. Усе це не було зроблено", – підкреслив він.
Клімкін також перерахував причини, чому питання окупованих територій в Україні не розв'язують.
"Перша – це побоювання, що за наявного економічного колапсу подальші кроки щодо реінтеграції, особливо на тлі тотальної російської паспортизації Донбасу, призведуть і до безпекового колапсу держави. Друга причина – думаю, в Росії є багато зацікавлених у тому, щоб отримувати якісь переваги від чорної економіки Донбасу. Там постійно триває боротьба за ці гроші. Якщо вивозити вугілля, метал, а чорна економіка працює за своєю логікою, то це, напевно, теж впливає на російську позицію", – сказав Клімкін.
2014 року, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.
9 грудня 2019 року у Парижі відбувся перший за три роки саміт лідерів "Нормандської четвірки". У підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості було виконано частково, зокрема двічі відбувся обмін утримуваними особами.
Сторони анонсували нову зустріч за чотири місяці (планують, що вона відбудеться в Берліні), однак її точної дати не визначено.