Вакарчук: Рішення про відкриття вогню на Донбасі мають приймати командири тактичних підрозділів, а не штабні генерали

Вакарчук: Рішення про відкриття вогню на Донбасі мають приймати командири тактичних підрозділів, а не штабні генерали Вакарчук: Я не хотів би, щоб Україна діяла з позиції слабкого
Фото: Святослав Вакарчук / Facebook

Лідер партії "Голос", музикант Святослав Вакарчук заявив, що ухвалювати рішення стріляти мають офіцери, які ризикують своїм життям на передовій.

Ухвалювати рішення про відкриття вогню в зоні операції Об'єднаних сил мають командири на місцях. Таку думку 7 червня висловив лідер партії "Голос" Святослав Вакарчук в ефірі телеканала "Україна".

"Рішення про відкриття вогню у відповідь, коли в тебе стріляють, мають приймати командири тактичних підрозділів, які знаходяться на лінії вогню, а не штабні генерали або ті політики, які знаходяться у студіях. Бо не вони ризикують своїм життям. Саме командири на місцях мають своїми наказами захищати життя своїх солдатів", – зазначив він.

Політик додав, що Україна не має весь час пропонувати нові ініціативи в межах мінського процесу, поки РФ "холодно і зверхньо" на них не реагує.

"Це слабка переговорна позиція. Завжди потрібно чекати на кроки у відповідь, тоді це справді переговори. Я не хотів би, щоб Україна діяла з позиції слабкого, я вважаю, що це неправильно. До миру нас буде наближати в першу чергу сильна Україна. Мінський процес дозволяє нам стримувати гарячу фазу війни... Цей час ми маємо використати, щоб зробити підконтрольні території Україні сильними, більш успішними, більш привабливими й економічно більш упевненими", – підкреслив він.

Вакарчук додав, що протягом минулих чотирьох років Україна могла зробити набагато більше, ніж зробила.

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частина Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, які демонструє Україна.

У зоні конфлікту періодично оголошують перемир'я. Опівночі 18 квітня 2019 року Україна в односторонньому порядку ввела режим припинення вогню на Донбасі, бойовики порушили його першої ж доби.

3 червня глава української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кучма повідомив, що Україна ініціюватиме припинення вогню на Донбасі на час жнив.

За підсумками засідання 5 червня Кучма заявив, що тристороння контактна група має до 19 червня розробити пропозиції щодо забезпечення встановлення перемир'я в зоні конфлікту, у яких буде прописано заборону на ведення вогню у відповідь. Наступного дня він пояснив, що під словами "не стріляти у відповідь" мав на увазі не відкривати вогонь у відповідь на обстріли, які бойовики ведуть із житлових кварталів або інших місць, де можуть постраждати мирні жителі.

Від початку доби 7 червня окупанти обстріляли позиції Об'єднаних сил сім разів. Унаслідок артилерійських обстрілів у районі населеного пункту Новолуганське загинуло двоє військовослужбовців збройних сил, є поранені і травмовані.

7 червня через загострення ситуації на Донбасі президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові жорстко відповідатимуть на обстріли бойовиків із забороненої Мінськими домовленостями зброї. "Кричуще порушення Мінських угод – застосування артилерії – свідчить щонайменше про часткову втрату управління і контролю над найманцями. Ми сподіваємося, що російська сторона відновить контроль над цими підрозділами", – додав він.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати