"24 лютого ми з мамою зустріли в різних місцях". Нова історія у музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

Війна в Україні

Киянка Аліна Захаренко та її дочка Аріна у перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну опинилися одна від одної на відстані сотень кілометрів. Щоб забрати доньку, жінка вирушила автостопом із Києва, де працювала, до Миколаївської області. Там жила її донька з бабусею та прабабусею. Свою історію сім'я розповіла музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова під час відпочинку і психологічної реабілітації у літньому таборі за програмою "Рінат Ахметов – Дітям. Мирне літо дітям України”.

"24 лютого ми з мамою зустріли в різних місцях – вона у Києві, а я у селі Лимани Миколаївської області. Це був день, коли змінилося все. Я дізналася, що таке невідомість, відчула її повністю на собі", – каже Аріна Захаренко.

Її мати, щоб приїхати до дочки, змушена була діставатися попутними автомобілями – залізничний вокзал був пошкоджений, мости розвели. Мати й дочка зустрілися лише у березні.

За словами Захаренко, вони хотіли затриматися в селі, але після того, як сусіднє зруйнували російські окупанти, а їхнє залишилося без комунікацій, вирішили їхати. Машиною друзів дісталися району, звідки вирушали евакуаційні автобуси.

Захаренки їхали "зайцями", бо не зареєструвалися.

"На кожному блокпості нас перевіряли, на кожному блокпості на нас була націлена зброя", – розповідає Аріна Захаренко.

Нині мати й донька живуть у Києві.

Війна Росії проти України. Головне(оновлюється)

Контекст

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова – це найбільший у світі архів історій мирних жителів України, які постраждали від війни. Архів музею вже нараховує понад 40 тис. історій.
Розповісти свою історію можна так: написати її на своїй Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних, #розкажіть_свою_історію та запросити друзів і рідних приєднатися; відвідати портал музею й натиснути "Розповісти історію"; зателефонувати на безплатну гарячу лінію за номером 0-800-509-00.