Виїхали з-під обстрілів у Харкові: нова історія в музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

"У перший день ми пішли до крамниці, щоб хоч щось купити. Позаду артобстріли, але ми йдемо, адже хочемо поїсти. Тоді продуктів уже було небагато. Хліба взагалі не було, якщо і з'являвся – його купували по 100 грн", – розповідає син Вікторії Прокопенко Ілля.

Сім'я не знала, коли саме розпочнеться черговий артобстріл, оскільки завод, який вмикав сирени, знищила російська авіація в перші дні війни. З крамниці мати з дітьми поверталися додому або одразу йшли до підвалу, щоб сховатися від обстрілів.

Коли родичка запропонувала сім'ї поїхати, вони погодилися. На той момент у їхньому будинку вже не було світла й опалення, вночі над містом літали винищувачі.

З міста виїжджали автомобілем, сидячи вчотирьох на задньому сидінні авто. До місця нового проживання сім'я діставалася п'ять днів, ночуючи в машині.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)