+17 Київ
"Приголомшливий удар по керівництву, стратегія натиску, коли вони скрізь – і здається, що все вже впало, і треба тільки тікати, бо спротив марний. І це все було розраховано на людей зі слабкими нервами. Але українці в гарному сенсі анархісти. Тому кожен діяв на своєму місці так, як вважав за потрібне. І ми їх зупинили. А суто технічно... Проблема в тому, що вони завжди перемагали кількісно. Але кількістю теж треба вміти воювати. Наступ із Білорусі – від Чорнобиля до Іванкова вони забили [дорогу] величезною кількістю військ. Розминутися ніде було. Колони були по 40 км, по 80 км", – сказав він.
Колишній радник ОП зазначив, що "це не так багато", оскільки, наприклад, "бригада на марші – це приблизно 40 км".
"Тобто [80 км] це дві бригади. Але вони забили величезною кількістю, і схибити нашій артилерії та авіації було неможливо. Кожен снаряд ішов у ціль. Сам лише гольф-клуб під Києвом чого вартий. Був чудовий епізод, коли з'їхалося двоє командувачів, у них була купа техніки, боєприпасів. І ми туди гарно... Під Макаровим. І таких епізодів було дуже багато", – пояснив Арестович.
За його словами, "спрацювала" і географія.
"ХХІ століття – роботи, дрони, а насправді працюють середньовічні перешкоди. Річка завширшки 4 м із заплавою виявляється непереборною перешкодою. Двоє командирів [ворожих] інженерно-саперних полків загинули під Ірпенем, намагаючись наводити понтони. Один загинув, потім його замінив і теж загинув під нашим мінометним вогнем. Це демонструє напруженість боїв: у них сапери під вогнем намагалися навести, приїжджали особисто командири полків усе робити. І [їх] крили-накривали", – наголосив Арестович.
Арестович: Мені казали, що Путін особисто кілька разів мене згадував: "Зробімо, як Арестович уміє". Читайте повну версію інтерв'ю
