Арестович заявив, що демарш Росії щодо Донбасу в Радбезі ООН провалиться

Росія використає засідання Ради Безпеки ООН для обвинувачення України в невиконанні Мінських угод. Про це спікер української делегації в тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Олексій Арестович сказав в ефірі телеканалу "Україна 24".

Засідання Ради Безпеки ініціювала Росія.

"Швидше за все, РФ використає його для демаршу, обвинувачення України, Франції, Німеччини, можливо, ОБСЄ в тому, що ми не виконуємо Мінські угоди, не йдемо на поступки тощо", – зазначив Арестович.

Він сказав, що Україна не може ні уникнути засідання, ні змінити порядок денний, бо Росія користується правом постійного члена Радбезу ООН.

"Ми можемо впливати на позицію держав, які братимуть участь у цьому засіданні. Я думаю, що результати цього засідання будуть очікувані – російський демарш все одно провалиться, але інфопривід вони з цього вони намагатимуться зробити, безумовно", – підкреслив Арестович.

До Ради Безпеки ООН входять 15 держав-членів: п'ять постійних та 10 непостійних. Франція є одним із постійних членів Радбезу ООН, що володіють правом вето. Крім Франції це США, Китай, Великобританія й Росія.

Серед 10 непостійних членів Ради Безпеки має бути п'ять держав з Африки та Азії, одна держава зі Східної Європи, дві держави з Латинської Америки та ще дві із Західної Європи або інших регіонів.

У 2014 році, одразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого.

Переговори з урегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії. На переговорах у Мінську присутні представники бойовиків "ДНР" та "ЛНР".

9 грудня 2019 року в Парижі відбувся перший за три роки й останній на сьогодні саміт лідерів "Нормандської четвірки". Їхні домовленості виконали частково, зокрема двічі відбувся обмін утримуваними особами.