Він розповів, що вперше читати лекції для полку "Азов" він почав 2017 року на запрошення Миколи Кравченка (позивний Крук), який загинув у березні 2022 року, захищаючи Київ.
"Ми як кандидати наук спілкувалися. І він мене запросив почитати лекції для особового складу полку "Азов". Наприкінці листопада 2017 року я прибув до полку і півтора місяця читав лекції. Була така школа організована Миколою – школа хорунжих імені Миколи Сціборського (відомого ідеолога українського націоналізму, правої консервативної ідеології). Я запрошував туди своїх колег: кандидатів наук, професуру. І ми читали лекції для хлопців та дівчат. Ми прочитали це для тих хлопців, які працювали з особовим складом. Були прочитані лекції з військової педагогіки, з військової психології, з риторики, бо володіння мовою – це важливо для молодших командирів. І з військової історії світу, і з військової історії України", – розповів Дутчак.
За словами військовослужбовця, такі завдання призначив для викладачів командир полку "Азов" Денис Прокопенко.
"І ми із цим упоралися. Звісно, за півтора місяця казармового такого життя я потоваришував із масою дуже цікавих і гідних людей. Я на базі жив у Маріуполі. І це було, безумовно, дуже цікавим, новим для мене. Я суто цивільна людина і в армії не служив. Це, до речі, дуже дивувало слідчих: тих, які зі мною вели допити. "Чому ти не служив у радянській армії?" Мені висували такі претензії. Я кажу: "Очевидно, тому, що я школу закінчив у 1992 році". Завдання таке... "А, так. Напевно, точно не служив", – продовжив він.
Дутчак розповів, що в армії не служив через слабкий зір – "був звільнений від цієї честі й обов'язку".
"І тут із 2017 року почалися переговори – хлопці почали тягнути мене в полк. Я кажу: "Хлопці, ну я ж не можу в такий елітний підрозділ вступити". Я просто фізтести не зможу здати реально. Бо маю проблеми ще з ногою. Та й стрілець я такий собі. Потім я ще раз приїжджав – школу одну проводив. Вона була коротша і вона була вже в Юр'ївці. І знову мені надійшла пропозиція, від якої я вже не міг відмовитися. І нарешті це сталося. Отже, наприкінці 2020 року, 1 грудня, я прибув на базу до Юр'ївки", – додав він.