"Інколи можу сказати, що якийсь холодок підходить. Буквально дві години тому я поїхав із Благодатного [Донецької області]. Сказати, що страшно – ні. Просто їдеш, наприклад, – і вчора по цьому місту не було приходів, а зараз усе у глині від того, що там приземлялися 120–122 міни. Усе розкоцане. І ти починаєш математичним мозком думати, а яка ймовірність [потрапити під приліт]", – розповів Оністрат.
Він пояснив, що навіть у тому разі, якщо ця ймовірність нікчемна, наслідки прильотів справляють ефект на людину.
"І ось воно одне, друге, третє. Учора я відвозив "300-х". Теж випадково вийшло, бо я там був по своїх задачах, а тут кажуть, що прилетів 154-й, є "300-ті". Я виходжу на замкомбата і кажу: "Допомога потрібна?" Він каже: "Так, потрібна. Приїжджай". Я приїжджаю. Ми починаємо пакувати. Людина відходить. Потім іще один. Потім я їх везу в медпункт. Він то приходить у себе, то відходить. Привезли, усе зробили – усе окей, усі живі... Я скажу так: біля моргу набагато гірше", – поділився Оністрат.
Кількість загиблих, додав банкір, буває різною і залежить від ситуації.
"Я біля моргу спитав, яка найбільша кількість була за день, – сказали, що 16. Того дня, коли Остапа [загиблого сина Оністрата] забрали, було п'ять. Це все залежить від ситуації", – розповів він.
Бізнесмен, який воює, зізнався, що найскладніше – на власні очі бачити загиблих українських бійців та усвідомлювати масштаб втрат.
"Я сьогодні спілкувався з BBC. І вони кажуть типу: "Що найскладніше?" Я кажу: "Коли ми втрачаємо людей". Решта: танк, ще щось підірвалося, щось наїхало – це все понти. Я знаю місце, куди завозять… Ось коли там лежать десятки людей – оце найскладніше. І питання ж не в тому, як із цієї історії виходити, а як мені продовжувати знаходитися. І кажу, що, на жаль, ви надто пізно зрозуміли, що нам от така допомога потрібна, щоб оцих людей було менше. Але краще пізніше, ніж ніколи", – підсумував Оністрат.
Банкір Оністрат із фронту: Я був на похороні в Києві. Це не столиця воюючої країни. Кафе, ресторани, усе в них класно. А я привіз труп сина з передової. Читайте повну версію інтерв'ю