Життя у Святогірській громаді триває – попри близькість до лінії фронту й щоденні обстріли, тут досі лишаються люди, зазначили у Фонді.
"Тут важко зараз жити, особливо пенсіонерам. Автобус ходить раз на тиждень, і то не завжди – якщо треба лікар, то дібратися до нього складно. Магазину взагалі немає. Я знаю, що ваша команда не забуває про села. Дякую, що привезли допомогу до нас", – говорить 73-річна місцева жителька Лідія Михайлівна.
Анна, яка переселилася з Долини, розташованої неподалік Краснопілля, розповіла, що виїхала звідти 2022 року з донькою, якій зараз шість років, а тепер у Долині "взагалі нічого немає".
"У нашу хату снаряд влучив, і нас цеглою завалило. Ми виїхали. Але через пів року повернулися – усією нашою вулицею. Без допомоги людям зараз узагалі не вижити", – розповідає місцева жителька Марія.