"У Ворзелі було три ротації окупантів. Першими зайшли виродки, як кажуть, гарматне м'ясо. Їх послали на смерть, і вони довкола себе сіяли смерть. Друга ротація – це білоруська бригада. Вони стояли із білоруськими прапорами. Нехай [Олександр] Лукашенко [який називає себе президентом Білорусі] каже щось, що Білорусь не вступала у війну, але це неправда. Вони тут стояли, у Ворзелі. Про це, до речі, ніде не говорили. Але це є факт. Навіть якби не було прапорів, білорусів легко впізнати за говіркою, акцентом. [...] Вони не те щоб лояльно були налаштовані, але, у всякому разі, дозволили доправляти людям продукти", – повідомила Поклад.
За її словами, найгірша ситуація була у Ворзелі в останні дні перед визволенням.
"Потім зайшла Псковська десантно-штурмова дивізія. Ось ці вже абсолютні виродки. Їх вважають елітою російської армії. Так ось ця "еліта" жила в нашому будинку – милися, у більярд грали, спали, розграбували будинок і наостанок ще замінували! І це при тому, що вони точно знали, у чиєму будинку живуть, – бачили у кабінеті афіші, фотографії з російськими зірками, нагороди. Я розумію, шукати логіку в голові потвор не має сенсу. Але чого вони хотіли? Щоб 80-річний композитор повернувся додому і підірвався, умовно кажучи, відкриваючи кришку піаніно? От тільки недавно мені зателефонував сусід і розповів, що в нього на шафі виявили гранату. Усі будинки на нашій вулиці заміновані. Реально страшно ділянкою ходити", – сказала Поклад.
Дружина композитора Поклада: Наш будинок у Ворзелі росіяни замінували. Чого вони хотіли? Щоби 80-річний композитор підірвався, відкриваючи кришку піаніно? Повний текст інтерв'ю