Ексрозвідник КДБ Швець: Імовірному масованому вторгненню РФ в Україну запобігли на тривалий час

Війна в Україні

Переговори президента США Джо Байдена та президента РФ Володимира Путіна – дуже гарна подія для України. Про це в інтерв'ю виданню "ГОРДОН" заявив колишній розвідник КДБ СРСР Юрій Швець.

"Метою переговорів було запобігання можливому масованому вторгненню РФ в Україну, і йому запобігли на тривалий час. Путін, по суті, не досяг нічого. Зустріч відбулася за американським сценарієм. Як Байден, Білий дім і Держдеп спочатку заявили про свій план, так і зробили. На цій зустрічі Байден виклав набір заходів, які вживатимуть США, країни НАТО та ЄС проти путінського режиму у разі вторгнення в Україну", – наголосив Швець.

На уточнювальне запитання, що дає змогу ексрозвіднику КДБ робити такі оптимістичні висновки, Швець відповів, що головним стримувальним фактором для Росії є анонсовані, зокрема Байденом, жорсткі антиросійські санкції у разі вторгнення військ РФ в Україну.

"Це будуть такі санкції, які треба було ввести ще у 2014 році, але вони не змогли тоді це зробити і утрималися. Планують безпрецедентні заходи. Набір санкцій наразі фіналізують між союзниками по НАТО та ЄС", – наголосив він.

Окрім того, зазначив Швець, є істотне зміцнення обороноздатності України і постачання озброєння від європейських партнерів і США.

"Останнє постачання американського озброєння, зокрема летального, відбулося кілька днів тому. Але у разі вторгнення зброї буде набагато більше", – переконаний колишній розвідник.

Третім чинником Швець називає зміцнення східного флангу НАТО.

"Східні країни НАТО цього домагаються з 2014 року. І це станеться", – підсумував він.

Ексрозвідник Швець: Із новим урядом Німеччини укладено угоду: якщо РФ вторгається в Україну, "Північний потік –2" припиняє існування. Читайте повну версію інтерв'ю

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
За даними уповноваженої Верховної Ради із прав людини Людмили Денісової, за час збройного конфлікту на Донбасі загинуло майже 14 тис. українців, із них 4 тис. – цивільні особи.
2021 року російсько-український конфлікт загострився. РФ наприкінці березня почала нарощувати війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території завдяки введенню регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
У РФ стверджували, що накопичені сили залучать до навчань, а згодом вони повернуться до місць постійної дислокації. У травні газета The New York Times із посиланням на високопосадовців адміністрації президента США Джо Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишалося ще приблизно 80 тис. військових, що було найбільшою кількістю сил, які Росія накопичила там від моменту анексії Криму.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ знову почали повідомляти, що Росія стягує війська до кордону з Україною. У Міноборони України спочатку говорили, що жодних змін на кордоні не відбулося і українська розвідка не фіксує нарощування російських військ. Але 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". За його оцінкою, поблизу українського кордону зосереджено приблизно 92 тис. російських військовослужбовців.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. 8 грудня Путін і президент США Джо Байден провели двогодинну розмову за допомогою захищеного каналу відеозв'язку. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що унеможливлюють розширення НАТО у східному напрямку та розміщення в суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні в питанні ймовірного вступу України до НАТО.
За інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена дмагатиметься від Німеччини зупинки газопроводу "Північний потік – 2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря в обхід України, якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну.
У Держдепі США повідомляли, що розглядають можливість від'єднання Росії від платіжної системи SWIFT.
Також "надпотужними" новими санкціями у разі вторгнення в Україну Росії пригрозили у Бундестазі.