"2014 року я керував одним із підрозділів. І ми заходили, вибивали росіян і цих сепаратистів із міста Красний Лиман. Він тоді ще мав назву Красний Лиман. Біля Слов'янська. Коли ми туди зайшли, то ходили... Там приватні будинки. І там були "лежанки", "кукушки", ось ці всі моменти, коли вже ворог відійшов. Ми туди заходили, у будинки – там були дідусі, бабусі, чоловіки, жінки. Одразу – "Збройні сили України, десантно-штурмові війська". Відрекомендовувався, показував документи. Спокійно. "Хто є в хаті?" – "Нікого немає в хаті". Подивилися, обійшли – без жодної агресії, без жодних моментів. Я заходжу до гаража – там стоїть такий на той момент новий Hyundai Tucson чи Hyundai Santa Fe. Джип. Кажу: "Чия машина?" – "Сина" – "А де син?" – "У Росії працює". Я мужику кажу: "Збирайте речі і їдьте до Харкова тощо. На територію, підконтрольну Україні. Чому? Тому що у вас цю машину заберуть. Заберуть чому? Тому що різні бувають дурні. Можуть забрати майно". Тому що тоді бігали ось ці гіркіни й інші – вони вбивали людей просто так. Відповідно, це я кажу до чого? До того, що навіть якщо ти розмовляєш, спілкуєшся із цивільними, жодної агресії не має бути. Відправив – усе, спокійно",– пояснив Жуков.
За його словами, після деокупації багато жителів населених пунктів на Донбасі були здивовані, що їхні уявлення про українську армію не відповідали дійсності.
"Другий момент. Ми зайшли до одного села, на БТР начепили прапори. Люди почали тікати. Ми зупинилися. Я пішов водички попити. Вони там: "Бандерівці!" А до того в них були в селі козаки кубанські. Словом, "глід", ось ці алкаші. І вони там їм накрутили, що бандерівці прийдуть, усіх зґвалтують, заберуть. Дітей заберуть. І виходить, я в один двір зайшов – діти бігають. "Здрастуйте". – "Здрастуйте". Усе: поспілкувалися з батьками. А діти ж цікавляться БТР, стоять – я кажу: "Давай я тебе покатаю на БТР". – "Ні-ні, ви що! Не можна". Туди-сюди. Поговорили, загалом. Я кажу: "Бійців своїх залишаю, із ними зв'яжуся". За кермом – і катаємо. Трьох дітей посадили на БТР, покатали двома вулицями довкола села. Усе: як я вже казав, село наше. Вийшли всі. Яйця, молоко, сир тощо. Почали нас пригощати одразу ж. Свої. "А нам розповідали, що ви такі-сякі", – і таке інше. Це все, бачите, пропаганда так працює. Потрібно просто показати, хто ти насправді такий", – наголосив Жуков.
Голова патрульної поліції "кіборг" Маршал: 2014 року, коли ми знищували ворога і на трупах було золото, хтось сказав: "Командире, "рижуху" беремо?" Я кажу: "Якщо ще раз хтось мені поставить таке запитання, я застрелю і спишу на бойову втрату". Повний текст інтерв'ю