Глави МЗС країн Балтії і Північної Європи заявили про важливість міжнародної підтримки для удосконалення ППО України

Війна в Україні

Міністри закордонних справ країн Балтії та Північної Європи заявили про важливість продовження міжнародної підтримки України, спрямованої на вдосконалення можливостей протиповітряної оборони. Про це йдеться у спільній заяві міністрів закордонних справ Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії, Швеції та України, опублікованій 28 листопада на сайті МЗС України.

Міністри наголосили, що агресія Росії "завдала народу України величезних страждань" і це спровокувало гуманітарну катастрофу, а кілька мільйонів людей стали вимушеними переселенцями.

"Відповідальність за це несе лише Росія. Держави, які свідомо допомагають або надають сприяння іншій державі у вчиненні міжнародних протиправних дій, несуть за це міжнародну відповідальність. Ми рішуче засуджуємо напади Росії на цивільне населення та критичну інфраструктуру, зокрема об’єкти енергетичної інфраструктури, що мають на меті терор проти цивільного населення. Ці напади на цивільне населення є воєнним злочином. Росія має негайно припинити ці дії. Ми вважаємо важливим продовжувати надавати міжнародну підтримку, спрямовану на вдосконалення можливостей протиповітряної оборони України, що дозволить захистити цивільну інфраструктуру країни від нелюдських нападів Росії", – ідеться в заяві.

Глави МЗС зазначили, що їхні країни зобов'язуються надавати подальшу гуманітарну допомогу Україні і підтримувати її зусилля щодо підготовки до зими, зокрема щодо відновлення енергетичної інфраструктури.

"Паралельно ми продовжуватимемо зусилля для підтримки відновлення зруйнованої української інфраструктури. Ми закликаємо міжнародне співтовариство підтримати відбудову України, включно з пошуком шляхів зробити це за кошти Росії. Ми нагадуємо про резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 14 листопада 2022 року ES-11/6 "Сприяння відшкодуванню та репараціям за агресію проти України", яка визначила потребу в необхідності створення міжнародного механізму відшкодування збитків, що виникли внаслідок міжнародних протиправних дій Російської Федерації в або проти України", – ідеться в заяві.

Заяву зробили за підсумками візиту до України глав МЗС Естонії Урмаса Рейнсалу, Ісландії – Тордіс Колбрун Гильфадоттір, Латвії – Едгарса Рінкевичса, Литви – Габріелюса Ландсбергіса, Норвегії – Аннікен Гуйтфельдт, Фінляндії – Пекки Гаавісто та Швеції – Тобіаса Біллстрьома 28 листопада. Вони, зокрема, зустрілися з президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Денисом Шмигалем.

Контекст

Росія веде масовані обстріли критичної інфраструктури України від початку жовтня.
Внаслідок обстрілів 23 листопада, за даними українського МВС, загинуло щонайменше 10 людей. Влучання в об'єкти критичної інфраструктури та інші об'єкти було зафіксовано, зокрема, у Києві, Київській, Львівській та Кіровоградській областях. Через пошкодження об'єктів енергосистеми чотири українські АЕС було від'єднано від мережі, проблеми з електро-, водо- і теплопостачанням фіксували по всій країні. За даними командування Повітряних сил ЗСУ, українські захисники збили 51 із 70 російських ракет і п'ять ударних БПЛА.
12 жовтня у Брюсселі відбулося шосте засідання контактної групи з надання допомоги Україні у форматі "Рамштайн". Міністр оборони України Олексій Резніков заявляв, що головна тема засідання – зміцнення української системи ППО.
11 жовтня міністр оборони України Олексій Резніков оголосив про доправлення першої німецької системи ППО IRIS-T в Україну. Канцлер ФРН Олаф Шольц заявив 24 жовтня, що Німеччина найближчим часом надасть Україні ще три системи ППО IRIS-T.
Передання Іспанією Україні чотирьох систем ППО Hawk анонсував 13 жовтня генсек НАТО Єнс Столтенберг.
США зобов'язалися передати в Україну вісім NASAMS, у жовтні українські військові вчилися їх застосовувати, зазначили у Пентагоні. 7 листопада перші дві системи прибули у країну.
1 листопада президент Франції Еммануель Макрон підтвердив готовність Парижа допомогти Україні у зміцненні ППО.
Україна має домовленості про системи ППО, яких поки не оголошували, повідомили у МЗС 4 листопада.