"Мені дуже хотілося б, щоб на саміті у Вільнюсі після помилок Бухареста ми почули запрошення в НАТО. А на саміті у Вашингтоні [який проведуть 2024 року] ми почали ратифікаційні процедури. І від Вільнюса до Вашингтона – це й буде про лідерство США, про персональний внесок президента [США Джо] Байдена в реальний захист демократії”, – зазначила Гопко.
Вона вважає, що на майбутньому саміті можуть ухвалити позитивне для України рішення.
"Ми віримо, що до Вільнюса можна переконати наших партнерів, які так само казали, що F-16 для України – це неможливо. Немає нічого неможливого", – наголосила Гопко.
На її думку, західні союзники мають зрозуміти, що перемога України – це "не просто українська перемога й не просто перемога демократії, це перемога правди".
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ до Альянсу зафіксовано в Конституції України.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і в цьому їй допомагають члени Альянсу.
Зеленський вважає, що Україна "має отримати рішення щодо алгоритму приєднання до Альянсу". "Зрозуміло, що ми не можемо вступити в НАТО, поки йде війна. Але усунути невизначеність у сфері безпеки можна і потрібно зараз – це політичне рішення", – наголосив президент України 4 травня 2023 року.
+2 Київ
