Війна в Україні

Грузинський генерал порівняв ситуацію у Грузії 2008 року із тим, що відбувається в Україні зараз

11 грудня 2021, 13.33 Этот материал также можно прочитать на русском

Чанкотадзе: Україна, як я знаю, також західний вектор обирає. Тому Росія вдаватиметься до всіляких провокацій Фото: ЕРА (архів)

Начальник об'єднаного штабу збройних сил Грузії у 2009–2012 роках генерал-лейтенант Деві Чанкотадзе в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера" на каналі "Україна" розповів, які індикатори у 2008 році свідчили про те, що війни з Росією не уникнути.

Ведучий згадав про провокації, які здійснювала РФ щодо України останнім часом, і запитав, це схоже на ситуацію в Грузії 2008 року або йдеться про інший сценарій.

Чанкотадзе сказав, що Росії не сподобалося те, що країна за часів президентства Михайла Саакашвілі зайняла прозахідний і проєвропейський політичний вектор.

"Та сама ситуація політична в Україні зараз. Тому що Україна, як я знаю, теж західний вектор обирає. Тому Росія вжаватиметься до всіляких провокацій. [...] Найголовніше – це індикатори. Для нас індикатором було те, що до початку бойових дій на Північному Кавказі проводили повномасштабні навчання "Кавказ 2008", неподалік від тунелю на південно-осетинському боці було збудовано навчальну базу, де готувалися місцеві сепаратисти. Мирне населення – населення Цхінвалі та прилеглих сіл – вивезли за тиждень із місць, де мали проводити бойові операції. Отже, всі ці індикатори ми бачили і було зрозуміло, що війни не уникнути", – заявив він.

Чанкотадзе зазначив, що коли командувач 58-ї армії Північнокавказького військового округу РФ генерал-лейтенант Анатолій Хрульов дістав поранення, за дві доби приблизно 50 тис. військових були в Цхінвалі.

"58-ма армія була основною ударною силою окупантів, зверху їх прикривала 4-та повітряна армія. Вони за дві доби були на території Цхінвалі. Тобто це вже заздалегідь деякі частини були на території Грузії, перетнули державну територію Грузії. Це і є оголошення війни", – сказав Чанкотадзе.

Аналізуючи ситуацію в Україні, грузинський генерал зазначив, що перший такий індикатор, який свідчить про підготовку окупантами до війни, – створення запасів матеріальних засобів, пального, боєприпасів, розгортання медичних шпиталів у тилу.

"Я слухав промовців і згоден, що ці індикатори спрацьовують, і я згоден, що треба сподіватися тільки на свою силу, треба дати відсіч", – додав він.

Контекст

8–12 серпня 2008 року між Росією та Грузією стався збройний конфлікт. Російські війська спільно з південноосетинськими формуваннями витіснили грузинські війська з Південної Осетії, яка офіційно є частиною Грузії, тимчасово зайнявши низку прилеглих до конфліктної зони районів Грузії. Пізніше РФ визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії. Окрім Росії, це зробили Нікарагуа, Венесуела, Науру та Сирія. Згідно з грузинським законодавством, Абхазія та Південна Осетія – окуповані РФ території.
Під час конфлікту, як пише "Грузия Online", загинуло 408 громадян Грузії (170 військовослужбовців, 14 співробітників МВС та 224 цивільні особи), 2232 особи дістали поранення.
Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
За даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, за час збройного конфлікту на Донбасі загинуло майже 14 тис. українців, із них 4 тис. – цивільні особи.
2021 року російсько-український конфлікт загострився. РФ наприкінці березня почала нарощувати війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, та не відкидала спроби просування російських військ углиб території України.
У РФ стверджували, що накопичені сили буде залучено до навчань, а пізніше вони повернуться до місць постійної дислокації. У травні газета The New York Times із посиланням на високопосадовців адміністрації президента США Джо Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишалося ще приблизно 80 тис. військових, що було найбільшою кількістю сил, які Росія накопичила там із моменту анексії Криму.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ знову почали повідомляти, що Росія стягує війська до кордону з Україною. У Міноборони України спочатку говорили, що жодних змін на кордоні не відбулося й українська розвідка не фіксує нарощування російських військ. Але 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". За його оцінкою, поблизу українського кордону зосереджено майже 92 тис. російських військовослужбовців.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. 7 грудня Путін і президент США Джо Байден провели двогодинну розмову захищеним каналом відеозв'язку. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в одержанні надійних, юридично зафіксованих гарантій, які унеможливлюють розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо можливого вступу України до НАТО.
За інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена добиватиметься від Німеччини зупинення газопроводу "Північний потік – 2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря в обхід України, якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ до України.