Коли журналіст згадав про українські дрони, Паппергер порівняв їх із грою в конструктор Lego.
"У чому інновація України? Вони не мають якогось технологічного прориву. Вони роблять інновації зі своїми маленькими безпілотниками і кажуть: "Вау!" І це чудово. Але це не технологія Lockheed Martin, General Dynamics або Rheinmetall", – заявив він.
Глава концерну спитав журналіста, хто є найбільшим виробником безпілотників в Україні. Той назвав заводи, які відвідав у Києві за два тижні до інтерв'ю: Fire Point і Skyfall, які виробляють сотні тисяч дронів на місяць. "Це українські домогосподарки. У них на кухні 3D-принтери, і вони виробляють деталі для дронів. Це не інновація", – відповів Паппергер.
Автор зазначає, що українські безпілотники справді збирають здебільшого з імпортних деталей. Більшість цих компонентів надходить із Китаю. Але їхня дешевизна, особливо в порівнянні зі складними системами озброєння від великих виробників, – саме те, що робить їх такими руйнівними. Українські безпілотники всього за кілька сотень доларів можуть завдати серйозної шкоди військовій техніці вартістю мільйони доларів, зазначає Шустер.
Незважаючи на це, західні країни й далі нарощують закупівлю традиційного озброєння. Після початку війни 2022 року і зростання оборонних бюджетів попит на танки, артилерію і боєприпаси різко збільшився. Rheinmetall, зокрема, значно розширила виробництво й отримала багатомільярдні замовлення від країн НАТО.
Експерти пояснюють таку ситуацію інерцією військової промисловості та особливостями фінансування: великі контракти простіше укладати на дорогі системи, ніж на масове виробництво дешевих дронів. Крім того, впровадження нових технологій у країнах НАТО ускладнюється бюрократією і вимогами сертифікації.
Водночас Україна стрімко збільшує виробництво безпілотників і вже стала одним зі світових лідерів у цій сфері. Дрони тепер завдають основну частку втрат на фронті, а їх дальність і точність найчастіше перевершує традиційну артилерію, ідеться у статті.
Проте оборонні концерни й далі роблять ставку на звичні види озброєнь, що ставить під сумнів готовність західних армій до воєн майбутнього, де вирішальну роль можуть грати саме дешеві й масові технології.