+13 Київ
"ПТСР – це справді діагноз. Але не в усіх є ПТСР, і посттравматичне зростання (ПТЗ) – це про інше. Це про наявну травму й подальший шлях – за допомогою психолога, побратима й родини. Саме вони допоможуть прийняти, усвідомити й почати будувати своє нове майбутнє. Головне – не твоя травма, а те, як ти йдеш далі", – зазначила вона.
Кухоцька сказала, що "Серце Азовсталі" дослідило міжнародний досвід. Проєкт дійшов висновку, що найефективнішою є практика посттравматичного зростання, але її потрібно пристосувати до реальних умов в Україні.
"Перші пів року ми чули від партнерів: "Ось вам практика, перекладіть і працюйте". Але ми відповідали, що це неможливо. Наше цивільне життя не є мирним; військові можуть довго перебувати в нелюдських умовах у полоні, а родина по поверненню додому теж є травмована", – наголосила вона.
За її словами, "Серце Азовсталі" залучило українських науковців до адаптації міжнародної практики до українських реалій.
"Ми прийняли цю практику й почали розробляти систему, щоб зробити її всеукраїнською. Сьогодні ми ведемо переговори з різними міністерствами для того, щоб це спочатку було відпілотовано, а потім – масштабовано на всю державу", – додала Кухоцька.
Вона розповіла, що "Серце Азовсталі" розвиває для України нову модель роботи з травмою, яка дає змогу не зосереджуватися лише на діагнозі, а будувати систему, яка допомагає людині прийняти пережите, адаптуватися й рухатися далі.
