+4 Київ
Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак в інтерв'ю "Обозревателю" заявив, що загибель українських морпіхів поблизу Зайцевого Донецької області в липні 2020 року стала наслідком порушення заборони ходити в сіру зону офіцером 35-ї окремої бригади морської піхоти Дмитром Краснорудем і сержантом цієї самої бригади Ярославом Журавлем.
"Почну з того, що всього цього взагалі могло не статися. Була заборона на те, щоб ходити в сіру зону. Узагалі виходити за свої позиції й лізти туди, де за шість із половиною років усе нашпиговано мінами, де все прострілюється. Цю заборону порушили Красногрудь, Журавель і ще два матроси, які стояли на спостережному посту. Матросам по 20 років і вони зі старшими товаришами полізли, куди заборонено. Є припущення, що вони хотіли провести розвідку, ще щось. Але ми вже не дізнаємося, оскільки їх серед нас уже немає. Але давайте розберемо по порядку. Четверо перебували на спостережному посту. І ось вони вирішили піти. Ініціаторами були Красногрудь і Журавель. Вони були класними військовими, пройшли війну, усе вміли і знали. І ось вони пішли, імовірно, у розвідку, хоча їм ніхто не давав ніяких розпоряджень. Вони порушили всі накази, які були", – стверджує Хомчак.
За його словами, комбат не знав про ініціативу Красногрудя і Журавля.
"Командир батальйону – їхній добрий друг, пройшов із ними всю війну. Але він не знав. Першим ішов командир розвідки Дмитро Красногрудь, за ним – сержант Ярослав Журавель, а потім вже – ті два молоді матроси. Після того, як підірвався Красногрудь, Журавель сказав матросам, що треба йти, допомогти вже нічим не зможуть. Троє повертаються на свою позицію, доповідають командиру батальйону про подію. Відправляють безпілотник, а потім із командиром вирішують іти забирати тіло Красногрудя. Далі за встановленим алгоритмом заявляють про ситуацію через СЦКК і ОБСЄ. Коли отримують підтвердження від російсько-окупаційних військ, тоді вже одягають білі каски, бронежилети і йдуть. Серед них і офіцери СЦКК. Першим – Журавель, за ним – офіцер-сапер морської піхоти (на випадок, якщо потрібно розмінувати тіло, оскільки ворог часто таке робить), потім – інші. Доходять до зони видимості тіла Красногрудя, і в цей момент із кущів лунає черга. Журавель падає. Група вся повертається", – сказав генерал.
Він підкреслив, що президент України Володимир Зеленський не ухвалював рішення кинути Журавля, який залишився один на полі бою.
"Їм ставлять запитання: де Журавель? Вони відповідають, що він – "200-й", а повернулися, щоб усю групу не підставити під удар. Чому лейтенант, який був командиром другої групи (вони йшли ще разом із Журавлем), ухвалив рішення залишити там воїна? Я не знаю. У межах кримінального провадження зараз іде розслідування. Рішення ухвалює той, хто відповідає за ту територію і ту операцію. Так в армії є і так повинно бути, ви ж розумієте мене. І якщо хтось із "диванних воїнів" думає, що це президент вирішив "залишити" військовослужбовця, це не так. Загалом, командир відправляє безпілотник. Бачать, що розвідник живий, надає собі медичну допомогу після поранення. Формують нову групу, щоб евакуювати Журавля. До цієї групи увійшли: лейтенант, який ходив ще із Журавлем, коли той був поранений, і ті самі два матроси – усі вони пішли втретє. Уявіть собі навантаження в той день на 20-річних хлопців. Насамперед моральне. І все це під вогнем противника – це ж не по кабінету гуляти", – зазначив Хомчак.
За його словами, військовослужбовцям не вдалося врятувати Журавля, оскільки вони втратили його з поля зору.
"Ця група розминулася на якихось метрів 50 із місцем, де Журавель потрапив раніше в зону видимості, де ми його втратили і де підірвався бойової медик Микола Ілін (Естонець). Де отримав поранення лейтенант – командир групи. Два бійці, які їх прикривали, встигли відійти. [Журавля врятувати] намагалися. Але внаслідок ще один військовослужбовець загинув, другий був поранений. Журавель зник із поля зору. Я вам гарантую, якби бачили, де він точно перебуває, то пішла б ще одна група. Але знаючи, що балка мінувалася і нами, і противником протягом декількох років, не можна було відправляти людей на вірну смерть. Так, рішення ухвалював командир батальйону, який уже втратив Красногрудя, Журавля та Іліна (Естонця). І він повинен був у нікуди відправляти чергову групу? Його можна зрозуміти? Я також прекрасно розумію батька Ярослава Журавля. До речі, він воював зі своїм сином, пройшов війну. Батько має право висувати претензії кому завгодно. Але я ставлю себе і на місце того командира, який ухвалював рішення. Відправив би я когось, втративши вже стільки людей? Відправив би на смерть? Тим більше, коли там все прострілюється", – резюмував Хомчак.
13 липня поблизу Зайцевого Донецької області офіцер 35-ї окремої бригади морської піхоти Дмитро Красногрудь під час виконання бойового завдання дістав смертельне поранення унаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої.
Українська сторона того самого дня домовилася з бойовиками про евакуацію тіла загиблого й оголошення режиму тиші. Але коли група в білих касках із розпізнавальними знаками наблизилася до тіла офіцера, бойовики відкрили по ній вогонь спочатку зі стрілецької зброї, а потім із гранатометів і великокаліберних кулеметів.
Як розповів командир 35-ї окремої бригади морської піхоти Микола Палас, першим у групі йшов сержант розвідвзводу Журавель, який узяв на себе вогневий удар і був поранений. Військовий медик і один із розвідників намагалися надати допомогу пораненому сержанту, який відповзав назустріч групі. Водночас бойовики й далі вели вогонь, унаслідок чого медик Микола Ілін загинув на місці, а офіцер розвідки дістав контузію. Його вдалося евакуювати офіцерам інженерно-саперної групи.
Тіло військового медика передали ЗСУ 17 липня. Його поховали в Києві 22 липня.
18 липня бойовики "ДНР" заявили, що знайшли тіло Журавля. Представник терористів "ДНР" зазначив, що обставини на місці, де знайшли військовослужбовця, свідчать про те, що він загинув не одразу і намагався зв'язатися за допомогою радіозв'язку з командуванням.
22 грудня батько загиблого морпіха Журавля заявив, що суд зобов'язав Держбюро розслідувань відкрити провадження проти Зеленського. Чоловік звинувачує президента в бездіяльності, яка призвела до смерті його сина.
