"Я дивлюся на ноги, а їх немає". Історія сім'ї, яка потрапила під обстріл вокзалу у Краматорську 

Того дня, як розповідає Наталія, вона з дітьми приблизно о 7.00 приїхала на залізничний вокзал у Краматорську, щоб сісти на евакуаційний потяг. Волонтери визначили, куди вони будуть їхати, і сім'ї запропонували почекати в залі очікування.

"Ми з Яною вирішили вийти на вулицю. Ярко залишився у залі з речами. Ми пробули на вулиці хіба хвилин зо п'ять. Там волонтери ще пропонували чаю. Донька схотіла попити. Тож я їй дозволила стати в чергу до волонтерів. Там невелика черга була, всього дві людини", – згадує жінка.

У цей момент і стався вибух. Жінка згадує, що в неї потемніло в очах і заклало вуха. Коли вона розплющила очі, то побачила, що лежить на землі, поруч також купа людей.

"Я голову повертаю: поруч лежить знайома, а на ній – Янка. Я глянула на ноги: а кросівок немає. Я спробувала встати, а у мене нога висить. Почали бігати військові і поліцейські. Янку забрали, згодом забрали й мене. Ярко залишився на вокзалі", – згадує Наталія.

Жінка спробувала перетягнути ногу мотузкою, яку знайшла поряд, щоб зупинити кров. Потім попросила у якогось хлопця шнурівку від капюшона, щоб допомогти дочці. У цей момент прийшли військові та поліція.

Дівчинку одразу евакуювали до лікарні Дніпра. Наталію привезли туди за два дні. Про Ярослава спочатку дбали поліцейські.

11-річна Яна згадує, що того дня вона пішла по чай і раптом побачила, як усі, хто були на пероні, присіли.

"В очах потемніло, вуха заклало. А коли прийшла до тями, то відчула, що ноги сильно печуть. Я не знала, що з ними. Мені було страшно, я плакала. Я дивлюся на ноги, а їх немає", – розповідає дівчинка.

Вона почала шукати маму і побачила, що в неї теж немає однієї ноги.

Наталія провела 20 днів у реанімації. Два дні її рятували у лікарні Павлограда, а потім перевезли до лікарні Дніпра. Там її оперували: витягли уламок, який пробив товстий кишечник, і відрізали ногу. Коли Наталії стало краще, усю сім'ю евакуювали до Львова.

Наталія зізнається, що хоче повернутися додому до Краматорська. Щоправда, за словами жінки, вже після того, як росіяни обстріляли вокзал у Краматорську, вони вбили і її маму. Це сталося 22 березня – ракета прилетіла на подвір'я будинку, де жила жінка похилого віку. Там її й поховали сусіди.

Наразі сім'я планує поїхати на реабілітацію за кордон. Перше медичне об'єднання Львова уточнює, що вони поїхали до США на протезування.