Війна в Україні

"Я не порушив жодного правила ПАРЄ". Гончаренко заявив про подвійні стандарти асамблеї

24 квітня 2021, 01.30 Этот материал также можно прочитать на русском

Гончаренко пообіцяв простреленим прапором України нагадувати ПАРЄ, що військові на Донбасі захищають свободу всієї Європи. Фото: Гончаренко / Telegram

Народний депутат України від "Європейської солідарності", член української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Олексій Гончаренко розповів, що прапор, який він приніс на сесію організації, йому передали українські військові. Про це він повідомив 23 квітня в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера", яку транслювали на каналі "Україна" і YouTube-каналі Shuster online.

"Це не просто прапор, це прапор із Донбасу від наших Збройних сил, які доручили мені показати його в Раді Європи. Ось наш прапор, він прострелений російськими кулями", – сказав нардеп.

Він зазначив, що демонструючи прапор, хотів нагадати, що в Україні триває війна, але ПАРЄ не знайшла часу розглянути питання ескалації ситуації на Донбасі.

"Абсолютно відповідально говорю: немає жодного правила ПАРЄ, яке я порушив. Ніде не заборонено демонструвати символіку. Більше того, мої колеги з інших країн весь час це роблять. Це точно якісь подвійні стандарти по відношенню до України. Це абсолютно несправедливо", – вважає Гончаренко.

За його словами, інцидент в асамблеї є доказом того, що вплив Росії в Європі дуже сильний. Гончаренко пообіцяв простреленим прапором України нагадувати ПАРЄ, що військові на Донбасі "захищають не тільки незалежність України, а свободу всієї Європи".

Гончаренко 20 квітня приніс на сесію ПАРЄ прострелений прапор України. Президент асамблеї Рік Дамс зупинив його виступ і пригрозив дисциплінарними санкціями.

Контекст

Відразу після анексії Криму у 2014 році Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло щонайменше 13 тис. осіб.
Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ у 2014 році. Зараз через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України поінформували, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів.
Наприкінці березня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку в Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною, а головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави".
Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявляв, що РФ стягнула до кордону з Україною щонайменше 89 тис. військових. Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель говорив, що біля українських кордонів сконцентровано приблизно 100 тис. російських військових. Прессекретар Пентагону Джон Кірбі, не називаючи точної чисельності російських сил, зазначав, що "це найбільше нарощування сил, яке ми бачили із 2014 року".
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 22 квітня повідомив, що наступного дня війська почнуть повертатися в пункти постійної дислокації.