"Президент ПАРЄ зупинив мій виступ і пригрозив дисциплінарними санкціями за те, що я показав прострелений прапор України з фронту на Донбасі", – написав Гончаренко.
Під час сесії ПАРЄ 20 квітня обговорювали її стратегічні пріоритети, пояснив нардеп.
"Я вирішив нагадати про те, що у проєкті доповіді чомусь немає ані слова про територіальну цілісність і суверенність держав – членів Ради Європи, про мирне вирішення конфліктів у Європі. І це в той час, коли в Європі, на сході України триває війна", – підкреслив він.
За словами члена української делегації, він показав прапор України з дірками від російських куль, що належить бійцю, який воював на Донбасі.
На відео показано, як президент ПАРЄ кілька разів зупиняв Гончаренка і говорив, що така поведінка є неприйнятною в сесійній залі ПАРЄ. Але український політик не реагував. Дамс сказав: "Я прошу вас припинити. Це просто неймовірно". Після цього Гончаренку вимкнули мікрофон.
"Я попрошу вас зупинитися, не змушуйте мене просити вас залишити приміщення. Досить. Можу я вас попросити, містере Гончаренко, вийти з приміщення? У вас більше немає слова, у вас більше немає слова, будь ласка, сядьте або залишіть приміщення. Це востаннє, коли ви влаштовуєте такий інцидент під час мого президентства. Це не вперше, коли ви виступаєте так. Переходимо до наступного спікера. Я розповім про цей інцидент відповідному комітету", – сказав президент ПАРЄ.
Контекст
Росія розпочала збройну агресію на сході України одразу після анексії Криму 2014 року. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри надані Україною факти й докази. За даними ООН, протягом конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів.
РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових, до 20 квітня їхня кількість збільшиться до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ може закінчитися.
Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив 19 квітня, що чисельність російських військ на кордоні з Україною і в окупованому РФ Криму сягнула понад 150 тис. осіб. Пізніше Європейська служба зовнішніх зв'язків опублікувала розшифрування виступу Борреля, у якому цифру скоригували до 100 тис.
Дамс у січні 2020 року заявляв, що вважає нормальними протиріччя у відносинах делегацій Росії та України в асамблеї.
Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року, одразу після анексії Криму і початку воєнних дій на Донбасі. На знак протесту 2017 року РФ зупинила сплату внесків до бюджету ПАРЄ (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації. У Росії заявили, що виплатять Раді Європи борг за внесками, якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".
-1 Київ
