В Україні необхідно вирішити проблеми "зеленої" енергетики та розвивати її пріоритетно, оскільки вона стійкіша до російського енергетичного терору, ніж інші види генерації, зазначив він. За словами експерта, якби держава вкладалася у вітроенергію, то блекаутів цього року можна було б уникнути зовсім, адже попри пошкоджені вітряки або сонячні панелі станції можуть і далі генерувати енергію.
"У теплоелектростанцію якщо попадає ракета, то вона перестає повністю працювати. Якщо ракета потрапляє у вітроелектростанцію, то може бути знищена одна турбіна чи дві. Але весь вітропарк пошкодити неможливо. Багато треба ракет", – сказав він.
Конеченков пояснив, що під час блекаутів в Одеській області працювало три вітропарки, і це зменшило проблему вимкнень у регіоні.
Контекст
Із початку осені 2022 року РФ здійснила 15 масованих ракетних атак на інфраструктуру України, ще 17 атак було здійснено із застосуванням дронів-камікадзе. Через обстріли у країні почали вводити тимчасові вимкнення світла, в окремих випадках вони сягали кількох діб. 12 лютого 2023 року "Укренерго" вперше за час осінньо-зимових атак Росії на українську енергетичну систему повідомила про відсутність дефіциту потужності.
"Зелена" енергетика – найбільш постраждала галузь в енергетиці, оскільки основна її частина розміщується на півдні України. Через війну торік Україна втратила приблизно 90% вітрової та до 40% сонячної генерації.
За словами глави Міненерго України Германа Галущенка, у 2019-му та 2020 році в Україні відбулося стрімке зростання "зеленої" енергетики – її частка в енергосистемі країни становила приблизно 10–11%. До 2030 року Україна планувала вийти щонайменше на 25% "зеленої" енергетики, додав Галущенко. "Зелена" енергетика в перспективі допоможе знизити ціни на електроенергію в Україні, зазначили в "Укренерго" в березні.
Мінпром із посиланням на дані держпідприємства "Гарантований покупець" писав, що рівень недоплати підприємствам "зеленої" енергетики за 2022 рік становить приблизно 50%, із початку 2023 року – понад 35%.