Якщо дати Путіну "зберегти обличчя", це заб'є останній цвях у кришку труни світового ладу

Війна в Україні

Російсько-українська війна є світовою війною з погляду її наслідків і впливу на економіку та глобальну політику. Про це посол Польщі в ООН Кшиштоф Щерський заявив в інтерв'ю РАР.

За його словами, розвиток подій на українсько-російському фронті та ймовірний перелом там стануть визначальними для всієї світової безпеки 2023 року.

"Для утримання миру найважливішим питанням є: як вирішуватимуть питання з Росією? Чи можливо, що російський імперіалізм визнають ідеологією, яка загрожує світовому ладу, на тій самій підставі, на якій свого часу було визнано німецький нацизм? Якби це сталося, то це відкрило б шлях до повторення рішень, ухвалених після закінчення Другої світової війни – позбавлення РФ інструментів відігравати роль глобальної наддержави (зокрема в ООН), віддання під міжнародний суд воєнних злочинців у погонах і костюмах, включно з Путіним, виплата воєнних репарацій та інші такі заходи", – вважає Щерський.

Він зазначив, що в разі перемоги варіанта "наведення ладу" і збереження обличчя Путіна це може стати "останнім цвяхом у труну повоєнного ладу, символізованого принципами Статуту ООН".

Посол Польщі наголосив, що багато країн досі сприймають війну в Україні як "нову главу холодної війни". Деякі також підтримують Росію або через економічну чи військову залежність від неї, або тому, що не хочуть, щоб Захід вийшов переможцем.

Контекст

В Офісі президента повідомляли, що низка політиків із Європи пропонувала Україні погодитися на поступки суверенітету, щоб "зберегти обличчя" Путіну.
19 травня американська газета The New York Times у своїй редакційній статті висловила думку, що Україні для досягнення миру у війні з РФ доведеться "ухвалювати болісні територіальні рішення". Ця стаття спричинила хвилю критики в Україні.
23 травня схожу заяву зробив колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер, за що його розкритикували в Україні.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна хоче досягти домовленості із РФ, але з нинішнім президентом це неможливо. "Ми готові до діалогу з Росією, але вже з іншим президентом", – сказав він.
10 листопада Зеленський сказав, що не відкидає переговорів із РФ про закінчення війни. Він наголосив, що, "крім ультиматумів, нічого не чув від чинного президента РФ", але "не зачинив двері". Про умови, які входять до української формули миру, Зеленський говорив на засіданні Генасамблеї ООН 22 вересня й на саміті G20 15 листопада. Спочатку в ній було п'ять пунктів, потім стало 10.
16 листопада український президент повідомив, що "отримував сигнали від партнерів" щодо бажання Путіна провести переговори. У відповідь Зеленський "запропонував публічну форму [переговорів], бо Росія веде з Україною війну публічну".
25 грудня Путін вкотре заявив, що Росія готова до переговорів, поклавши провину і за відмову від переговорів, і за розв'язання війни нібито на Україну й Захід. Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк порадив йому "повернутися до реальності".