Макрон зазначив, що Франція та Німеччина й надалі виконуватимуть роль посередників, щоб урегулювати конфлікт у нормандському форматі.
"Я обговорював ці питання з президентом [РФ Володимиром] Путіним учора, і він підтвердив свої наміри продовжувати виконання Мінських угод. Також я почув сьогодні від вас, що ви також готові виконувати ці угоди. Мені здається, що на сьогодні це єдиний шлях, який дозволяє іти до миру, до стійкого миру", – сказав президент Франції.
За його словами, Мінські угоди "діють як інструмент захисту суверенітету та територіальної цілісності країни", і за їх допомогою вдалося зупинити "велике кровопролиття".
"Ми повинні просунутися далі, щоб повністю їх виконати. Є дискусії щодо формату, щодо методів обговорення. Треба, щоб усі сторони, усі учасники угод дотримувалися своїх зобов'язань", – сказав президент Франції.
Він висловив сподівання, що найближча зустріч у нормандському форматі на рівні радників лідерів, яка відбудеться 10 лютого в Берліні, просуне процес, і наголосив, що процес "має просуватися незалежно від того тиску, який сьогодні відбувається на кордонах".
"Із 2014 року українці захищають свою Батьківщину. І я хотів би сказати: не треба йти на провокації, які націлюють на дестабілізацію, треба бути зваженим. І я після візиту до Москви хочу ще більше вітати вас за виваженість та холоднокровність за такої концентрації військ на кордоні", – сказав також Макрон.
Контекст
Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
Перемовини щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
12 лютого 2015 року в Мінську на той час лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконали.
Україна та західні країни регулярно звинувачують РФ у порушенні Мінських угод.
Ще у вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (необхідність такого законодавства зафіксовано у Мінських угодах). У ньому зазначено, що всі його головні положення почнуть діяти лише після проведення на Донбасі місцевих виборів відповідно до українського законодавства з дотриманням міжнародних стандартів.
Росія вимагає, щоб Україна внесла зміни до Конституції і закріпила там особливий статус Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька та Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю за державним кордоном.
Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції, і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов 31 січня 2022 року заявив, що виконання Мінських угод означає руйнування України. "Коли їх підписали під дулом російської гармати, а німці та французи дивилися, усім розумним людям уже було зрозуміло, що реалізувати ці документи неможливо", – наголосив Данілов.
1 лютого Зеленський заявив, що не задоволений пунктами Мінських угод.
+2 Київ
