-3 Київ
За його словами, мікрорайон, у якому вони жили, росіяни почали обстрілювати 27–28 лютого. Після цього подружжя переїхало до матері Лукашова. 3 березня його дружина Ольга побачила під вікнами російський танк і покликала чоловіка подивитися.
"Раптом я почув звук танкового дизельного двигуна. Потім – як повертається башта танка, як працює механіка. Я зрозумів, що він зупинився і повернувся до нашого будинку", – розповів Лукашов.
Потім він відчув удар, уламками шибки чоловікові розрізало обличчя й око. Його дружина в момент пострілу була на кухні, він побачив її під уламками і спробував дістати.
"Я кричав: "Олю, допомагай собі руками й ногами!" Я нарешті витяг її, поклав на плиту й перевернув. На мене дивилися її мертві очі. Потім мені довго ввижався цей її погляд. Коли я її тягнув, вона вже була мертва. Я перевірив пульс. І помітив, як почали синіти її нігті", – розповів Лукашов.
Із квартири пораненого чоловіка евакуювали медики. У лікарні Лукашов дізнався, що його матір загинула.
Він розповів, що провів у лікарняній палаті з вибитими вікнами приблизно три тижні. Кількість поранених жителів Маріуполя, які надходили до лікарні, постійно зростала. Щодня, за його словами, від ран помирало п'ять-шість людей. На той момент, коли чоловік виписався з лікарні, майже все подвір'я було заповнене тілами загиблих.
Після виписки Лукашов тиждень під обстрілами пробирався до західної частини Маріуполя, збираючись виїхати звідти до Запоріжжя. "Військові з "Азову" кажуть, що в Маріуполі загинуло десь 20–25 тис. людей. Мені здається, що більше. Ми йшли по трупах. Вони були скрізь!" – сказав він.
Виїхати до Запоріжжя в чоловіка не вийшло, бо російські окупанти дозволили виїзд лише до Донецька. Там Лукашову вдалося зв'язатися з дочкою, яка живе у Греції: вона знайшла водія, готового відвезти батька через Росію до Латвії. Згодом Лукашов дав хабар місцевому "МНСнику", щоб без черги пройти фільтрацію.
До Латвії Лукашов добирався три доби. "Бачили ви б ту Росію. То жах! Стан країни визначається станом її селищ та доріг. Скрізь суцільна руїна, сміття на узбіччях. Яке в мене було до Росії ставлення, таке і залишилося: тільки вбивати та грабувати [вони можуть], а побудувати нічого не вміють і не вміли", – сказав він.
Діставши дозвіл на виїзд із Росії до Латвії, чоловік, за його словами, "уперше відчув себе живим". Із Латвії, через Польщу та Сицилію, Лукашов дістався Греції. "УП. Життя" зазначає, що йому ще потрібна реабілітація після поранення, проте Олександр уже шукає роботу.
